В Україні учасників Другої світової нагороджуватимуть новою медаллю. ФОТО

Пам'ятну медаль, якою нагороджуватимуть ветеранів, що брали участь у Другій світовій війні, представили в Києві.

Медаль розробив і показав Олександр Сопов – директор ВТО "Орден", голова ВГО "Країна" на прес-конференції в Укрінформі.

 

"Ця нагорода входить у відкриту нагородну систему. Відповідальність за те, що людина зараз жива і живе саме там, де їй вручать цю медаль, і що вона насправді воювала – на тому, хто представив до нагородження і заповнив нагородний лист", - пояснив Сопов.

Він зазначив, що вперше за всю історію України пам'ятною нагородою нагороджуватимуться люди за нагородним листом. Також це є перша нагородна медаль, яка є номерною, тобто персоніфікованою.

"Державницький сенс існування нагород – це не тільки відзначення гідних особистостей, а перш за все спонукання громадян держави на героїчні вчинки та видатні досягнення на прикладі нагороджених", - пояснив Сопов сенс нагородної системи.

Він також додав, що представлення на нагородження треба надіслати до 27 березня 2020 року.

На сайті ВТО "Орден" вказано, що це провідний виробник державних і відомчих нагород в Україні. Всі розроблені ВТО "Орден" державні нагороди та відомчі відзнаки затверджені Комісією державних нагород та геральдики.

 

Медаль "За бойові заслуги. 75 років перемоги над нацизмом" виготовляється коштом ВТО "Орден" для нагородження громадян України – безпосередніх учасників бойових дій під час Другої світової війни 1939-1945 рр.

 

Нагороджувати героїв Другої світової війни будуть герої АТО/ООС.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.