Апеляція по скіфському золоту в Амстердамі планується на березень

Скарга окупаційної влади Криму на рішення суду Амстердама щодо повернення колекції скіфського золота до України буде розглядатися в березні.

Про це повідомив міністр юстиції України Павло Петренко, передає портал "Забута спадщина".

 Фото: "Забута спадщина"

"Сьогодні можу вперше анонсувати слухання великої справи, яку розпочало Міністерство юстиції в Амстердамі щодо українського скіфського золота, яке було викрадено окупантами.

Зараз воно знаходиться на території Нідерландів, і ми виграли першу інстанцію в Амстердамі, де суд визнав, що ці цінності є українськими. 11-12 березня поточного року буде слухання в апеляційній інстанції", - зазначив він.

При цьому Петренко наголосив, що особисто представлятиме нашу країну на слуханні. "Ми маємо чітку юридичну позицію, я буду представляти інтереси уряду у цьому процесі, і дуже розраховую, що це буде чергове рішення на користь України у юридичній війні з державою-агресором", - сказав він.

Дивіться також:

Скіфське золото в Амстердамі. Як Україна бореться за повернення скарбів

Суд щодо "скіфського золота". Шанси сторін на тлі міжнародного права

Все за темою "Скіфи"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.