У Києві презентували колекцію унікальних зображень тризуба

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували понад сто варіацій зображення тризуба. Подія відбулася до 30-ї річниці від дня затвердження Верховною Радою малого Державного герба України

Презентація пройшла у залі українсько-американської виставки "За волю України!", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Альбом створювався протягом кількох років спеціально до 20-річчя відродження українського війська. Однак територія, на якій було створене видання, була окупована під час Другої світової війни, і твір довелось вивезти. Українські сили в особі Романа Смаль-Стоцького (Надзвичайний Посол і Повноважний міністр УНР в Берліні – ред.) перевезли частину альбому до Німеччини, а після отримання дозволу на початку 1950-х років – до США", – розповів гендиректор музею та куратор виставки "За волю України" Юрій Савчук.

Зображення тризубів, які представили на виставці, є ілюстративним матеріалом "Альбому уніформ Української армії та фльоти за доби Визвольної боротьби 1917-1921 рр." геральдика Миколи Битинського.

За словами гендиректора музею, колекція містить максимально точні елементи тризуба протягом історії української державності.

Альбом був створений у Празі в 1937 році. Первісно він об'єднував 186 аркушів зображень однострою українського війська та унікальних авторських стилізацій тризуба. Нині більша його частина зберігається у фондах Українського музею та бібліотеки у Стемфорді (США). Уперше за 85 років усі шість розділів альбому, представлені збереженими 134 аркушами, зібрані й експонуються в музеї.

"Стилізація тризуба більш ніж у сотні варіацій – безпрецедентний художній прийом і творчий експеримент, який не має аналогів не тільки в українській, а й у світовій практиці. Його ще належним чином не оцінено", – зазначають організатори заходу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.