Заслужений ветеран Підмосков'я виявився нацистським посіпакою

Російське місто Пушкіно (Московська область) струсонув гучний скандал. Місцевий ветеран радянсько-німецької війни Сєрґєй Маслов, який останні 30 років вважався героєм і користувався пошаною, несподівано виявився командиром німецького карального загону.

Факт був оприлюднений за підсумками прокурорської перевірки, повідомляє "МК".

Згідно з офіційною біографією, Сєрґєй Маслов пішов на фронт добровольцем у 1941 році і гідно ніс службу в Червоній армії. В липні 1942 році він, перебуваючи у складі 11-го кавалерійського корпусу на посаді штабного офіцера зв'язку, він потрапив у німецький полон на території Білорусі.

Сам Маслов розповідав, що при цьому він дивом позбутися від важливого донесення, яке згинуло в калюжі лісової багнюки. Німці зберегли йому життя нібито тому, що поважали радянських кавалеристів, і він виховував коней супротивника аж до звільнення американськими військами в 1944 році.

Особливий акцент ветеран робив на тому, що, перебуваючи в німецькому полоні, дуже хотів повернутися додому, в СРСР.

Ветеранські організації Підмосков'я звернули увагу на ряд нестиковок у біографії Маслова - скажімо, у своїх спогадах він виступає в якості майора, то підписується як полковник і кавалер ордена Слави (в той час, коли Маслов був офіцером, таку нагороду отримували лише солдати і сержанти).

В одному з інтерв'ю Маслов розповідав, як командувач 33-ою армією генерал Масленников зняв зі своїх грудей і передав йому орден Червоної Зірки. Однак сам генерал Масленников під час війни командував не 33-ю, а 39-ю армією, а сам орден, нібито отриманий Масловим, чомусь не знайшов відображення в його обліковій картці.

Ветеран Сєрґєй Маслов

Група ветеранів ініціювала прокурорську перевірку. Співробітники Генпрокуратури Білорусі за запитом вислали своїм підмосковним колегам матеріали архівної кримінальної справи, які пролили світло на справжню історію Маслова.

Виявилося, що у 1942 році майбутній герой перейшов на бік вермахту. На допиті він указав місцезнаходження групи радянських офіцерів, що перебувала в лісі, пізніше навчав німецьких солдатів прийомам боротьби з радянськими партизанами.

Зрештою радянський лейтенант отримав чин лейтенанта вермахту, очолив каральний загін і воював проти військ союзників на території Франції, доки не був узятий в полон американцями в 1944 році.

Перебуваючи в полоні, Сєрґєй Маслов неодноразово заявляв американському командуванню про відмову від радянського громадянства. Коли в 1945 році він усе ж опинився в Радянському Союзі, то потрапив під військовий трибунал, який засудив Маслова за співпрацю з ворогом на 10 років і позбавив звання "лейтенант".

У 1980 році Одінцовський відділ військового комісаріату Московської області видав Сєрґєю Маслову безстрокове посвідчення ветерана Великої Вітчизняної війни. При цьому в 1997 році йому було відмовлено в реабілітації на підставі "наявності безперечних доказів його провини".

Однак ця відмова не завадила Маслову користуватися всіма ветеранськими пільгами і почестями, а також отримати безліч медалей, серед яких "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", "За оборону Москви" і численні ювілейні нагороди.

Сєрґєй Маслов кладе квіти до монументу полеглих радянських воїнів

Маслов не тільки 30 років представляв себе як ветерана ЧА, але й тривалий час був головою місцевої ради ветеранів і непогано вів справи. Йому навіть хотіли поставити пам'ятник, пише "Комсомольська правда".

У листопаді 2011 року тодішній губернатор Підмосков'я Боріс Ґромов вітав місцевих ветеранів з 70-річчям битви під Москвою. Тоді Сєрґєй Маслов разом з іще 23 героями війни отримав ключі від нового автомобіля "Лада Калина".

Днями прокурор Підмосков'я Алєксандр Анікін звернувся до суду з вимогою позбавити 90-річного чоловіка статусу ветерана, а також усіх пільг і нагород. Суд відбудеться в червні.

Дивіться також:

Радянські воїни в німецькому полоні. ФОТО

Фальшиві ветерани. На урочистостях з'являються "ряжені". ФОТО

Янукович звільнив відповідального за ветеранів

Ветерани нагадали Путіну, що половину радянських фронтів очолювали українці

Інші матеріали за темою "Ветерани"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.