МЕР ДОНЕЦЬКА ХОЧЕ ЗАБРАТИ ПІЛЬГИ У ЛЬВІВСЬКИХ ВЕТЕРАНІВ

Донецька міськорганізація Партії регіонів розгляне питання про звернення до Кабміну і до президента з приводу скасування рішень про виплату щомісячної допомоги ветеранам УПА.

З такою ініціативою на конференції Донецької міської організації Партії регіонів виступив представник Пролетарської організації партії Валентин Хроботов.

"Львівська міська рада прийняла рішення про щомісячну доплату воїнам ОУН-УПА до 1 тисяч гривень", - сказав він.

Хроботов зазначив, що "на сьогоднішній день жоден член Партії регіонів не повинен про це мовчати".

На його думку, необхідно звернутися до Кабінету міністрів і до президента для того, щоб "або скасувати ці рішення, або адекватно прийняти рішення з даного питання".

"Ми на сьогоднішній день є донорами всієї України", - заявив Хроботов.

Він окремо підкреслив, що Донецьк є донором і для Західної України.

Хроботов попросив прийняти рішення з даного питання. Донецький міський голова і за сумісництвом голова міської організації Партії регіонів Олександр Лук'янченко пообіцяв розглянути це питання.

"Ми розберемося на раді (міської організації партії), і на сесії (Донецької міськради) з депутатами порадимося, і доведемо до відома", - сказав мер.

Після конференції міський голова уточнив, що це питання буде розглядатися "в правовому полі".

"Адже ті рішення, які прийняті моїми колегами у Львові та інших містах, вони неправомірні", - зазначив він.

За словами Лук'янченка, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати такі доплати лише за рахунок перевиконання планових показників бюджету.

Нагадаємо, Львівська міськрада доплачувала ветеранам УПА по 500 грн щомісяця з 2010 року, збільшивши цю суму до 1 тисячі у березні цього року. Станом на початок 2013-го доплати до пенсії отримували 412 ветеранів УПА.

З 2012 року по 500 грн доплати виділила для 44 ветеранів націоналістичного підпілля й Івано-Франківська міськрада.

У лютому 2013 року Вищий адміністративний суд України остаточно визнав бійців УПА учасниками боротьби за незалежність країни.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ветерани"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.