Спецпроект

ЗАЛИШКИ ДЕСЯТИННОЇ ЗАБУДУЮТЬ НАСТУПНОГО РОКУ - МІНКУЛЬТ

На місці руїн першого кам’яного храму Київської Русі - Десятинної церкви – все-таки побудують храм УПЦ Московського Патріархату. Роботи почнуться в кінці 2011 року.

Про це розповів заступник міністра культури України Тімофій Кохан, повідомляє РІСУ.

Чиновник повідомив, що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович. Тепер майбутній об'єкт проектують три державні організації, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник в результаті обере найбільш відповідний проект.

Думку заступника директора Інституту археології НАНУ щодо того, як має виглядати місце першого храму на Русі, читайте в розділі "Інтерв'ю"

Прес-секретар Предстоятеля УПЦ о. Георгій Коваленко, як інформує видання «Главное», вважає, що будівництво храму — "хороша ідея". За його словами, священнослужителів давно непокоїло те, що церква перебуває в напівзруйнованому стані.

Настоятель майбутньої церкви архимандрит Гедеон (Харон) заявив, що держава пообіцяла виділяти Десятинній церкві кошти без обмежень.

Думку блогерів, які вважають, що будівництво знищить археологічну пам'ятку, читайте в розділі "Блогосфера"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.