Генерал МВС, якого боялися бандити і корупціонери

17 березня о 6 ранку помер генерал МВС Геннадій Генадійович Москаль. Він прожив яскраве життя. Профі. Оригінал. Українець. Він любив екстрим, вмів послати і відповісти ваті факом. Але день і ніч працюва для людей. Паливо, американський пологовий центр, підручники для шкіл, фортифікації, вода та хліб по прифронтових селах... За це його поважали і вороги.

 

17 березня о 6 ранку помер генерал МВС Геннадій Геннадійович Москаль.

Він прожив яскраве життя.

Профі. Оригінал. Українець.

Я знав його з 2005-го, коли він сильно допоміг відновити роботу карного розшуку та й взагалі, зрозуміти виклики системи.

Саме він дав мені головну пораду: ЮВ, зараз всі вам казатимуть, що такого розумного міністра ще не було. Вони всім це кажуть. Гоніть цих паркетних генералів до беніної мами, беріть капітанів і майорів. І тільки з Карного розшуку.

Сцена1

Москаль - мол лейтенант карного розшуку в гірському районі Чернівецької області. Для перевірки жовторотому дали "висяк" - вже рік як нерозкриту крадіжку кози. Через тиждень Москаль набрав кості на м'ясокомбінаті, розклав їх у лісі і з понятими склав Акт про невинно убієнну козу невстановленими вовками.

Далеко піде! - сказало начальство.

І організувало другий виклик: прийом відомої циганки, яка мала цех по варці дурі і довідку з психдиспансера. Правило прийому божевільних просте: мовчи, тоді за годину закінчиш. Якщо вступиш у діалог - буде 3-4-5 годин.

Циганка зайшла з 6 дітлахами і криком ще з порогу рвс. Старики сищики засікли час.

Через 15 хв циганка з криком вискочила з кабінету. І більше, до речі, ніколи не появлялася.

Старики зайшли в кабінет. Лейтенант Москаль сидів на столі і затято гавкав.

"Лом ломом вишибають" - з кривою посмішкою сказав майбутній генерал бувалим операм.

Сцена 2

Розквіт кучмізму, розпал акцій протесту проти вбивства журналіста Гонгадзе. Міністр Кравченко категорично проти призначення на його місце Москаля. В присутності Кучми навть стріляв у бік Генгенича. Бо - неуправляємий.

Москаля сплавляють в Крим. Там він набуває величезної слави в боротьбі з бандитизмом. Взривають насмерть його заступника. Москаль вперто ходить з готелю до главку пішки і без охорони. Біля дверей вибухає урна. Пох, вперто робить своє.

ОЗУ СЕйлем розгромлено. Лідер Воронков і бригадири в тюрмі.

Сцена 3

2005 рік. Моя перша колегія в якості міністра ВС. 98 % керівників областей та районів знято з посад. В залі - нові начальники УВС та підрозділів центрального апарату.

Я озвучив їм лекцію про нову постмайданну політику, повагу до людей, скасування проценту розкриття тощо. Стримані аплодисменти.

Слово бере перший заступник міністра Г. Г. Москаль. "Менти, ви знаєте, що саме прозоре в світі?- зі своєю потойбічною усмішкою питає присутніх.

"Думаєте - скло? Хер вам, а не скло! Думаєте - кришталь? Хер вам, ні. Думаєте - брильянти? Ні, найпрозоріше в світі - ви, менти. Я вас …. Наскрізь бачу! Думаєте, похлопали і по кущах святкувати? Хер вам. Взяли ручки і записали мій телефон. Із завтрашнього дня з 6-00 по алфавіту областей по 15 хв - рапорт про події доби, з готовими версіями причетних до тяжких і особливо тяжких. І якщо моя версія виявиться точнішою - вам ппц".

Сцена 4

2006 рік. Ющенко призначив Г. Г. Москаля головою Луганської області. Мер Алчевська (звичайно, від ПР) довів до розмороження міста. Москаль в помаранчовій (!) курточці МЧС особисто лазить по теплотрасах тамкотельнях. "Вдячне" населення скандує "вонаранжевыхфашистов" і вішає навпроти готельного вікна губернатора помаранчеву кришку унітаза. Москаль викликає нач гувс області і каже: щоб населення оцінило нашу роботу, треба зачистити місто від бомжів і попрошайок з Росії. Генерал браво "щолкнув каблуками" і довів патрульним план - 5 бомжів на зміну.

Я в цей час, нічого про це не знаючи, читаю по ночам пошту трудящих.

Один лист - із Алчевська:

"Уважаемый ЮВ. Раньше я вас считала оранжевым фашистом, который служит США. Но все изменилось! Раньше мой муж приходил с комбината домой грязный, злой и пьяный. Материл меня и часто бил. Однажды я заставила его пойти выкинуть мусор. Он как был в трениках и тапочках, матерясь, спустился во двор. Но ведро упало в контейнер. Он залез туда за ним. П тут - милиция. И его спросили, кто он. Муж сказал - я здесь живу. А менты говорят, кто здесь живет, по бакам не лазает. Паспорт есть? Нет - бомж, марш в машину.

И вывезли моего мужа в Голую поистань. Вернулся он через неделю. С тех пор он всегда умывается и переодевается после работы, помогает мне по хозяйству и никогда не грубит.

Большое вам спасибо за работу милиции!!!"

Сцена 5

2007 рік. Москаль - кандидат в депутати від Народної Самооборони. На теледебатах Шуфрич ядовито нагадує, як ГГ готував візит Кучми в Дніпропетровськ, зібрав усіх бомжів на баржу і сплавив їх по Дніпру.

Москаль без хвилини роздумів: "А що, Нестор, тільки тобі по всіх усюдах їздити за народні гроші? Бомжі що, не люди? Вони теж хочуть Дніпром проплисти, батька Тараса в Каневі побачити!"

Через тиждень Москаль урочисто відкрив в Ужгороді пам'ятник "коляски, з якої в дитинстві упав Нестор і забився головою"

Сцена 6

2016 рік. Москаль - глава військово-цивільної адміністрації Луганської області. Постійно на лінії зіткнення, раз навіть завіз мене, як радника Порошенка, інспектувати життя селища в лнр:)

В день виборів до нього з дзизом підходить група ватних жіночок і на всю площу кричать, що вони протестують - чому в бюлетнях немає путінської Єдіної Расії?

ГГ каже: неужели! Это действительно беспредел, наверное провокация Правого сектора. Но - ничего, дописывайте ручкой товарища Путина и все будет учтено. И всем своим подружкам перезвоните!".

Ватниці з криками ура масово і радісно йдуть робити бюлетні недійсними.

Сцена 7

2018 рік. Голова Закарпатської ОДА Москаль дзвонить мені в Генпрокуратуру.

- Скажи Пороху, хай поверне мене на Донбас. Я не можу тут. Нема живої роботи, нахер нікого послати. Тільки "пане, доброго дня/ перепрошую, пане".

Він любив екстрем, вмів послати нах і відповісти ваті факом. Але день і ніч працюва для людей. Паливо, американський пологовий центр, підручники для шкіл, фортифікації, вода та хліб по прифронтових селах. За це його поважали і вороги.

Бачив особисто, як на окупованій території до нього збігалися люди і вірили кожному його слову.

Одного разу він з нашими дівчатами-депутатами, які привезли машину гуманітарки потрапив під артобстріл. Сховалися під стіну церкви.

Коли обстріл припинився, з церкви вийло 5 бойовиків лнр. Погляд очі в очі. Пауза.

- Проходь, Москаль, ми тебе знаємо. Ти хоч і Бандера, але правильний.

За кадром - ще десятки таких історій. Ще сотні професійних досягнень генерала МВС, ім'я якого наводило страх на бандитів і корупціонерів Чернівців, Дніпропетровська, Криму, Закарпаття, Києва.

Вічна Вам пам'ять, Геннадій Геннадійович.

Борис Антоненко-Давидович: "Любов до України підкаже вам ваші обов'язки"

40 років тому, 8 травня 1984 року, в Києві помер Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище Давидов) — вояк Армії УНР, письменник, перекладач, член літературної організації Ланка-МАРС. У 19-річному віці Борис Давидов служив козаком в лавах Запорізького корпусу. В квітні 1918-го він брав участь у поході на Крим, та залишив дещо кумедний спогад, як його, зеленого, полковник Петро Болбочан призначив комендантом станції Мелітополь.

Наталя Дзюбенко-Мейс: Тільки пам'ять може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам'яті Джеймса Мейса

3 травня виповнюється двадцять років з часу відходу у вічність американського дослідника історії України, виконавчого директора американської конгресової комісії по вивченню Великого Голоду 1932-33 років в Україні, професора Джеймса Мейса. Тема Голодомору ламала і мучила його. Ця тема випалила йому душу й призвела до трагічного кінця.

Дарця Веретюк : Національне Військове Меморіальне Кладовище. Як уніфікувати пам'ятні знаки?

Військові меморіальні комплекси - це не про нагромадження окремих пам'ятників і безпросвітну скорботу. Увесь комплекс є великим пам'ятником на знак шани і поваги до свідомого зрілого рішення чоловіків і жінок стати на захист країни і її територіальної цілісності. Це про їх подвиг, безвідносно віку, кольору шкіри, зросту, довжини волосся, релігійних вподобань, статків, професій та інших розрізнюючих ознак. Бо була одна на всіх ознака, котра всіх об'єднала — ідея свободи та незалежності.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.