Анджеліна Джолі продала на аукціоні картину Черчилля за рекордну для його робіт вартість

Акторка Анджеліна Джолі продала картину колишнього премʼєр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля «Мінарет мечеті Аль-Кутубія» за рекордні для його робіт $11,5 мільйона (£8.3 million).

Про це повідомляється на сайті аукціонного дому Christieʼs.

 

Спочатку полотно, на якому зображена мечеть XII століття в Марракеші з Атласькими горами на задньому плані, оцінювалося у $2—3,4 млн (£1,5—2,5 млн).

Черчилль намалював цей пейзаж у січні 1943 року після зустрічі з президентом США Франкліном Рузвельтом в Касабланці, де відбувалися перемовини керівників країн антигітлерівської коаліції. Два лідери відвідали Марракеш після конференції, щоб Черчилль зміг показати Рузвельту красу міста.

Після цього британський премʼєр намалював пейзаж і подарував його Рузвельту на згадку про поїздку, потім полотно перейшло у спадок його сину Елліоту.

Картина була єдиною, створеною Черчиллем у період Другої світової війни, хоча загалом він за все своє життя намалював понад пів тисячі робіт.

Згодом, за даними CNN, у 2011 році Бред Пітт придбав картину у торговця антикваріатом Білла Рау як подарунок Джолі. Пара розлучилася у 2016 році після двох років офіційного шлюбу.

Рау розповів, що син Рузвельта продав картину в 1960-х, а потім вона більше пʼяти десятиліть зберігалася у Новому Орлеані.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.