1971: "Червона Рута" стає переможцем першої радянської "Пісні року"

Відеозапис з концертного залу в "Останкіно", де молоді і нікому не відомі Івасюк, Яремчук і Зінкевич виконують аполітичний хіт про любов. 1 січня 1972 це показали по радянському ТБ. Так розпочалася переможна хода української естради Радянським Союзом і не тільки.

22 грудня 1971 року у концертному залі телестудії "Останкіно" в Москві відбувся запис першої "Пісні року" - радянської спроби зробити телевізійний фестиваль найкращих популярних пісень.

Поміж маститих грандів на кшталт Йосипа Кобзона і Лева Лещенка з їхніми творами про трудовий і військовий подвиг будівників соціалізму виступили зовсім юні гості з Буковини - Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і автор пісні Володимир Івасюк. До речі, на тій же "Пісні-1971" співав і Едвард Хіль, який нещодавно порвав західний інтернет своїм вокалізом про "трололо".

Шлях маловідомого "вокально-інструментального ансамблю" з Чернівців (у титрах навіть назву написали неправильно - "СЕмеричка") до найпрестижнішого конкурсу СРСР почався з локального успіху - у 1970-му студент-медик Володимир Івасюк виконав cвої "Червону Руту" і "Водограй" на УТ.

Після цього "Укртелефільм" зняв у Яремчі мюзикл "Червона Рута": про те, як шахтар із Донбасу Василь Зінкевич їде за профспілковою путівкою в Карпати, де зустрічає чарівну гуцулку Софію Ротару. Поміж кількох необхідних для сюжету російськомовних діалогів вони танцюють у карпатських пейзажах і співають пісні Івасюка і Мирослава Скорика.

1971: мюзикл Івасюка про любов дончанина і галичанки (ВІДЕО)

Фільм набув неабиякої популярності, яка й закінчилася фестивалем "Пісня-1971". Соціалістична ідеологія не передбачала буржуазної конкуренції, тож усі фіналісти "Пісні року" вважалися переможцями - і в цьому є щось зворушливе.

Спочатку Володимир Івасюк поїхав у Москву просто як композитор і не планував виходити на сцену. На відео видно, що він не в сценічному "гуцульському" вбранні, а у звичайному костюмі. Але в останній момент, керівник "Смерічки" Левко Дутківський вирішив, що молоді виконавці Яремчук та Зінкевич можуть розгубитись у відповідальний момент, і попрохав Володю Івасюка заспівати разом з ними.

"Грудневого ранку ми утрьох вилетіли до Москви. Володя сидів на задньому сидінні й довершував оркестровки [аранжування для симфонічного оркестру - ІП], до нудної мелодії моторів прилучався голос гобою, флейти, скрипок, - згадував Яремчук. - ...успіх був визначним. Нас декілька разів викликали на сцену".

1 січня 1972 року концертний запис показали по Всесоюзному телебаченню. Пісня про таємничу гірську квітку розірвала СРСР, країни соцтабору і весь світ, давши старт цілому жанру "карпатських" естрадних відеокліпів із їхнім безкінечним тлом у вигляді порослих смереками гір, водоспадів і гостроверхих турбаз.

У грудні 1972-го фіналістом "Пісні року" став Івасюковий "Водограй", а далі пішло-поїхало. Володимир Івасюк став хрещеним батьком поп- і рок-музики УРСР, показавши, що українською можна співати не тільки фольклор. Він створив ще більше сотні пісень і задумувався про рок-оперу, але у квітні 1979 року пішов із дому і зник. Його повішене тіло було знайдено у Брюховицькому лісі під Львовом.

У січні 2009-го Генпрокуратура України поновила кримінальну справу про смерть композитора. У грудні 2011-го йому відкрили пам'ятник у Львові.

Іменем найпопулярнішого у XX сторіччі українського хіта був названий музичний фестиваль "Червона Рута", який із 1989-го виконував ту ж місію, що й пісні Івасюка - показував, що наша культура є не офіціозною, а повнокровною і живою.

1989: Андрій Миколайчук і його електро-панк на першій "Червоній Руті" (ВІДЕО)

4 березня 2014 року Володимиру Івасюку виповнилося б 65 років.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.