Музею Леонтовича у Марківці розробили логобук

Для музею Миколи Леонтовича у селі Марківка, що на Вінниччині, розробили логобук. Основою його логотипу стала ластівка.

Про це йдеться в повідомленні Вінницького обласного краєзнавчого музею у Фейсбуці, передає Укрінформ.

 

"Сьогодні ми репрезентуємо Logobook Музею композитора М.Д.Леонтовича – відокремленого підрозділу Вінницького обласного краєзнавчого музею. В основі логотипу образ ластівки – провісниці нового року, який у кожного з нас асоціюється із всесвітньо відомим "Щедриком" в обробці Миколи Леонтовича", – йдеться у повідомленні.

Як розповіла кореспонденту Укрінформу заступник директора Вінницького обласного краєзнавчого музею Світлана Шароварська, наразі розроблено план з розвитку і популяризації Музею Миколи Леонтовича у Марківці.

Передбачається низка промокампаній, а заклад досі не мав логототипу. Задля цього й було розроблено логобук, який дасть змогу асоціювати із ним усі заходи та сувенірну і поліграфічну продукцію. Розробили логобук у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.  

Шароварська також повідомила, що музей виграв грант Посольства США зі збереження культурної спадщини (Фонд AFCP) на реставрацію предметів родини композитора Миколи Леонтовича. Зокрема, килима родини Леонтовичів та піаніно, клавіш якого торкалась рука композитора.


Музей у селі Марківка створено в 1977 р. до 100-річчя з дня народження Леонтовича у будинку, де колись мешкали рідні митця. Тут Микола Леонтович загинув 1922 року від руки чекістського агента.

У травні 2020 року "Щедрик" Леонтовича було визнано культурним брендом Вінницької області з формулюванням "Щедрик" – мелодія Вінниччини".

13 січня у Вінниці в кінотеатрі "Родина" відбувся прем'єрний показ фільму "Микола Леонтович та його "Щедрик" – доку-драми з циклу "Видатні люди Вінниччини".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.