У Вашингтоні пройде благодійний концерт українського піаніста до Дня Героїв Небесної Сотні

Український музикант Павло Гінтов, що нині проживає у Сполучених Штатах, 26 лютого до Дня Героїв Небесної Сотні виступить з благодійним фортепіанним концертом у Вашингтоні, кошти з якого підуть на підтримку медичного батальйону "Госпітальєри".

Про це повідомляє громадська організація "US Ukrainian Activists".

 

Зазначається, що концерт відбуватиметься у приміщенні посольства України в США у Вашингтоні.

Водночас, до уваги відвідувачів події буде представлена фотовиставка Надії Шапоринської "Майдан у Вашингтоні, DC, 2014".

 

Повідомляється, що повний квиток вартуватиме 40 доларів, вхід за студентським посвідченням – 35 доларів, а діти до 18 років можуть відвідати подію за 25 доларів.

В організації кажуть, що виручені кошти повною сумою будуть спрямовані українському волонтерському медичному батальйону "Госпітальєри", який займається лікуванням та реабілітацією поранених українських воїнів, а також 143-му Центру розмінування (військовій частині А2641). Це кінологічний підрозділ, який підпорядковується Командуванню сил підтримки ЗСУ, основним напрямком діяльності якого є виявлення вибухових речовин, патрулювання, охорона периметру, безпека КПП.

Про Павла Гінтова західна преса пише як про "поета клавіш" та "музичного оповідача". Він гастролює Європою, Азією, Африкою, Південною Америкою та США і виступає на провідних музичних сценах світу. Володар низки нагород міжнародних фортепіанних конкурсів. Має ступінь доктора музичних наук Мангеттенської школи музики (Manhattan School of Music).

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.