1992: останній президент УНР передає Кравчуку клейноди

Це відео показує, як президент Української Народної республіки у вигнанні Микола Плав'юк складає повноваження перед президентом України Леонідом Кравчуком. Так закінчився 70-річний конфлікт УНР і УРСР.

22 серпня 1992 року президент Української Народної республіки в екзилі (у вигнанні) Микола Плав'юк урочисто, у присутності президента, голови Верховної Ради і прем'єр-міністра України склав повноваження Державного Центру (ДЦ) УНР і проголосив молоду державу правонаступницею УНР.

Цей момент і показаний у цьому уривку з документального фільму "Повернута самостійність".

Складаючи повноваження, уряд УНР у вигнанні виконував постанову Трудового Конгресу (парламенту УНР) 1919 року, яка була підписана головою Директорії УНР Симоном Петлюрою, де йшлося про припинення діяльності ДЦ УНР в разі проголошення незалежності Української держави.

ДЦ УНР - представництво Української народної республіки на еміграції з кінця 1919 року, коли в Україні почала встновлюватися більшовицька влада. В союзі з Пілсудським УНР ненадовго повернулася до Києва, але вже з 1920 року остаточно опинилася у вигнанні.

Останній президент в екзилі передав першому незалежному президенту клейноди УНР і грамоту про правонаступництво. При цьому Українська Народна республіка відмовлялася від територіальних претензій на землі Білорусі, Молдови, Польщі, Росії, Румунії та Словаччини, які колись належали УНР.

Офіційна заява ДЦ УНР звучала так:

"Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки.

Дано в Києві, 22 серпня 1992 року.

За Державний Центр Української Народньої Республіки в екзилі

Микола Плав'юк
Президент УНР в екзилі,

Іван Самійленко
Голова Уряду УНР в екзилі

Михайло Воскобійник
Голова УНРади"

Знакова деталь: з боку української влади процес координував Іван Тимченко - майбутній перший голова Конституційного суду.

"Цей акт [складення повноважень і проголошення правонаступництва] має нагадати всім, що Україна веде свій родовід, свою політичну, державницьку біографію... від часів Київської Русі, Козацько-Гетьманської держави й Української Народної Республіки, - визнав тоді Леонід Кравчук. - ...І принагідно запевнити, що ми докладемо всіх зусиль, щоб ніколи жодного громадянина не було вигнано за межі України. Місця на нашій землі немає лише нашим ворогам".

З цього випливає цікавий висновок.

У вересні 1991 року Верховна Рада під керівництвом Кравчука прийняла Закон про правонаступництво, згідно з яким Україна проголошувала себе наступницею Української РСР. Тож фактична передача повноважень уряду УНР першому президенту незалежної України означала також закінчення протистояння урядів УНР та УРСР, яке тривало з 1920-их років.

Незалежна Україна примирила обидві сторони історичного конфлікту.

До скликаного в 1947 році урядом УНР в екзилі передпарламенту - Української національної ради - входили представники багатьох партій, в тому числі обидва крила ОУН. Це дозволяє припустити, що складення Плав'юком повноважень закінчує і збройне протистояння 1940-50-их.

Але це питання для глибшого дослідження, яким ми обов'язково займемося.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.