Інститут "Ткума" оголошує продовження курсу лекцій проф. Йоханана Петровського-Штерна "Євреї та українці: тисячоліття співіснування. Частина ІІ. 1917-2017 рр.".

З нагоди 74-ї річниці початку Варшавського повстання українські дипломати та діаспора польської столиці вшанували пам'ять членів української родини Федороньків.

Під час експедиції працівники комунального підприємства "Пам’ять" та члени Надвірнянського осередку товариства “Меморіал” знайшли та дослідили колишню в’язницю НКВД.

Після того, як в околицях Харкова згорів унікальний палац XVІІІ століття в Старому Мерчику, запалала ще одна з пам'яток національного значення. Колишній губернаторський палац був збудований у XVІІІ столітті. У 1805 році тут запрацював Харківський університет. Сьогодні у будинку буяло полум'я.

Сьогодні в парку "Муромець" у Києві за участі Київського міського голови Віталія Кличка відкрили 11-метровий пам’ятник богатирю Іллі Муромцю.

Депутати литовського парламенту домагаються визнання Литовської комуністичної партії злочинною організацією

Чи справді українське козацтво було унікальним явищем? Як трактували походження козацтва козацькі інтелектуали XVII-XVIII ст. та їх сучасники, і що із цього приводу відомо з сучасних наукових даних? Як до складу козацтва потрапляли представники різних верств тогочасного українського суспільства?

Польсько-українська група археологів завершила дослідження унікального поховання молодої жінки з кургану віком 4,5 тис. років, розташованого поблизу села Пороги, що у Ямпільському районі Вінницької області. Кістяк жінки був оздоблений малюнками у вигляді, зокрема, паралельних ліній.

На території 7 населених пунктів Болградського району на Одещині залишаються пам’ятники, які є символами комуністичного тоталітарного режиму. Український інститут національної пам'яті вимагає виконання законодавства про декомунізацію та демонтажу цих символів і покарання винних у невиконанні закону.

У Рівному 26 липня встановили п’ять "каменів спотикання" — меморіальних знаків, які закладають у країнах світу для вшанування жертв нацистів у 1933—45 роках.

Термін підписання петиції до уряду Канади з проханням зберегти унікальний цвинтар з похованнями інтернованих українців у Спіріт Лейк спливає 15 серпня.

Міський голова Києва Віталій Кличко пообіцяв докласти максимальних зусиль, аби створити Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у Києві не гіршим, ніж меморіал Яд-Вашем.

Члени Українського історичного товариства (УІТ) у Польщі написали листа до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.

У національному Києво-Печерському заповіднику, на території якого розташована Лавра, археологи розкопали фундаменти і залишки стіни, зруйнованої ханом Батиєм під час облоги Києва у 1240 році.

У 2018 році на території пам’ятки археології національного значення розпочнеться створення першого в Україні історико-культурного парку «Древній Звенигород».

Масове поховання членів ОУН та вояків УПА розкопали на Тернопільщині в околицях Шумська. Наразі виявлено 14 останків. Дослідники припускають, що захоронення з’явилось, у 1946-1950 роках.

Як українці проривали завісу радянської цензури? Нова он-лайн колекція архівних документів від Центру досліджень визвольного руху розповідає про початок становлення незалежних медіа в Україні.

В історії Землі з'явилася нова глава – і все ми в ній живемо. Вчені офіційно класифікували останні 4200 років як окремий геологічний період в історії нашої планети.

Найстарші з них, католицькі, датовані 1520 і 1541 роками. Ці книги віддруковані в Європі. Православні видання «молодші», – середина ХІХ, початок ХХ століття. Вони з друкарні Києво-Печерської лаври.

10 давніх поховань виявили археологи біля середньовічної церкви на острові Сицилія біля Італії. Припускають, що останки належать нащадкам вікінгів.