У Надвірній на Івано-Франківщині дослідили колишню в'язницю НКВД. ФОТО

Під час експедиції працівники комунального підприємства "Пам’ять" та члени Надвірнянського осередку товариства “Меморіал” знайшли та дослідили колишню в’язницю НКВД.

Про це у соцмережі "Фейсбук" повідомив історик та дослідник Василь Тимків, передають "Вікна".

Дане приміщення побудоване ще на початку ХХ ст. для потреб суду. Другий корпус використовувався для утримання в'язні ще за Австрії, згодом Польщі.

 

З 1939 по 1941 рік тут містилася в'язниця НКВД. На стінах є написи з датою 1941 і ймовірно 1944 рік, що говорить, очевидно, про те, що в'язнів тут утримувала радянська влада і після свого повернення, аж поки в 1946 р. тут відкрилась школа.

"Єдині збережені тюремні двері і кільце в стіні, мабуть для кайданів", - говорить Василь Тимків про знахідки.

 
 

Збереглися численні настінні написи в'язнів всіх періодів в'язниці. Варто зазначити, що за Польщі тут утримували не тільки розбійників, а й політичних в'язнів, зокрема членів ОУН.

"Доволі цікавий знак, видряпаний одним із в'язнів. Дещо схожий на тризуб з хрестом",  - зазначив Тимків.

Як повідомлялося, у Вінницькій області зайшли розмальований жіночий скелет віком 4,5 тис. років.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.