АНОНС: Триває запис на курс проф. Петровського-Штерна про співіснування євреїв та українців у 1917-2017

Інститут "Ткума" оголошує продовження курсу лекцій проф. Йоханана Петровського-Штерна "Євреї та українці: тисячоліття співіснування. Частина ІІ. 1917-2017 рр.".

Курс, який триватиме з 3 по 14 вересня 2018 року, охоплюватиме 8 лекцій (2 пари кожного навчального дня). Після успішного завершення курсу студентам буде вручено офіційний сертифікат.

Основна увага буде зосереджена на культурно-економічній, політичній та художній взаємодії євреїв та українців на українських землях відразу після Лютневої революції в Росії та розпаду Російської імперії 1917 року.

 

Під час інтерактивних занять на основі поглибленого обговорення першоджерел учасники дізнаються про відносини між лідерами єврейських національно-демократичних партій та українськими націонал-демократами в Українській Народній Республіці та Західноукраїнській Народній Республіці.

Студенти обговорять, як коренізація привела євреїв до української культури, створила нечувані форми українсько-єврейських взаємин та як правий поворот СРСР у 1930-х роках порушив цей процес.

Студенти зупиняться на складних питаннях Голокосту та співучасті у ньому, дискутуватимуть про роль СС, Вермахту, допоміжної поліції та інших підрозділів у знищенні східноєвропейських євреїв, обговорюватимуть питання про спостерігачів та тих, хто рятував євреїв.

Курс розрахований на студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів, вчителів та всіх, хто цікавиться історією євреїв, культурою та історією України.

Для студентів з інших міст передбачені міні-гранти на покриття проживання та харчування на час прослуховування курсу (кількість грантів обмежена).

Лекції відбуватимуться українською мовою у приміщеннях Інституту "Ткума" (м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема 4/26, Центр "Менора").

Вимоги до учасників: регулярне відвідання лекцій, виконання коротких письмових завдань та міні-курсова робота.

Для заявки на участь необхідно до 15 серпня 2018 року заповнити онлайн-форму за посиланням.

Для слухачів з інших міст, які бажають отримати грант, необхідно надіслати CV та мотиваційний лист.

Кількість місць обмежена.


Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.