У литовський Сейм внесли законопроект про визнання Компартії злочинною організацією

Депутати литовського парламенту домагаються визнання Литовської комуністичної партії злочинною організацією

Про це повідомляє "Еспресо" з посиланням на литовський сайт Delfi.

Члени парламентської фракції Союзу вітчизни-Християнських демократів Литви Лаурінас Кащюнас і Аудронюс Ажубаліс 1 серпня представили проект закону, мета якого - визнання Литовської комуністичної партії злочинною організацією.

За словами Ажубаліса, в роки окупації Литви Радянським Союзом комуністична партія сприяла утвердженню диктатури на території окупованої країни.

"Мета цього проекту — нарешті належним чином оцінити радянське минуле і злочини, відновити історичну справедливість"— підкреслив Ажубаліс.

Кащюнас зауважив, ще одна мета закону  гласність. Згідно з законопроектом, якщо колишні члени компартії захочуть стати кандидатами на пост президента, депутата парламенту або Європарламенту чи мера, то вони в обов'язковому порядку повинні вказувати цей факт своєї біографії.

Аналогічні вимоги мають бути запроваджені і щодо осіб, які працюють на дипломатичній службі або беруть участь в конкурсі на посаду в держустанові.

Депутат нагадав, що в червні 2017 року парламент прийняв резолюцію із закликом до уряду підготувати проект, згідно з яким Литовська комуністична партія була б визнана злочинною організацією. Але, за словами Кащюнаса, парламент поки не продемонстрував ініціативу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.