На Вінниччині відкрили пам'ятний знак останньому начальнику Подільської губернії часів УНР

На Вінниччині у четвер, 20 січня у селищі Муровані Курилівці відкрили пам'ятний знак начальнику Подільської губернії часів УНР Федору Сумнєвичу.

Про це повідомляє Вінницька ОДА.

 

"Напередодні відзначення 103-ї річниці Соборності України в селищі Муровані Курилівці, що на Могилів-Подільщині, 20 січня було відкрито пам'ятний знак українському громадсько-політичному діячеві часів Української Народної Республіки, комісару Подільської губернії (посада тотожна по функціях нинішній посаді "голова облдержадміністрації") Федору Сумнєвичу. Вшанували ж його пам`ять в Мурованих Курилівцях саме тому, що він народився в цьому селищі", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що з нагоди встановлення пам'ятного знаку діячу УНР у селищі відбулися урочистості за участі науковців та істориків, влади та місцевих мешканців.

Перед мітингом в місцевому будинку культури відбувся "Урок живої історії" для школярів, де їм продемонстрували зброю та однострої вояків Армії УНР тих часів, розповіли про організацію військової служби в Армії УНР тих часів, про військові кампанії 1917 – 1921 років. Опісля ж відбулась історична реконструкція бою за визволення Мурованих Курилівців підрозділами Армії УНР від більшовицьких загонів.

Федір Сумнєвич відігравав важливу роль у становленні української державницької влади на Поділлі. До призначення останнім комісаром Подільської губернії він був губернським комісаром Волинської губернії, працював керівником на Рівненщині, а ще – воював за незалежність УНР у Першій світовій війні, брав участь у Першому Зимовому поході армії УНР. Не витримавши політичних і громадянських утисків, був змушений у 20-х роках емігрувати до Польщі, а згодом – до Чехословаччини, де відомості про нього губляться.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.