У Харкові відновили меморіальну дошку Юрію Шевельову, розбиту за часів Януковича-Кернеса

У Харкові відкрили відновлену меморіальну дошку визначному українському громадському діячеві та мовознавцеві Юрію Шевельову, яка була розбита за часів Януковича, у 2013 році.

Урочисте відкриття відбулося в День соборності, 22 січня, на будинку на вулиці Сумській, 17, де в 1915-1943 роках жив Шевельов, повідомляє Новинарня.

 

На подію зібралися десятки представників громадськості, українських патріотів.

"Для мене це відновлення історичної справедливості. Нарешті пам'ять видатного харків'янина буде гідно вшанована. Це могли і мали зробити набагато раніше. Не перший раз вже громадськість намагалася відновити цю дошку", — сказав представник громадської організації "Світанок" Вадим Поздняков у коментарі "Суспільному".

За його словами, на відновлення дошки витратили понад 80 тисяч гривень, які вдалося зібрати завдяки громадськості.

Дошка цього разу зроблена не з граніту, а з антивандального матеріалу – щоб її не можна було розбити, як минулого разу.

Для додаткового захисту дошки планують встановити камери відеоспостереження.

"На жаль, до дня народження пана Шевельова просто не встигали [відкрити] – через те, що скульптори трішки довго робили. І ми вирішили, що День соборності — дуже хороший день для відкриття. Ми на сході України відкриваємо дошку видатному українському діячу, мовознавцю. І показуємо тим самим, у тому числі, що Харків — це Україна", – сказав Поздняков.

Він подякував усім причетним до роботи над відновленим меморіальним об'єктом.

 

Меморіальну дошку Юрію Шевельову в Харкові на вул. Сумській, 17 встановили за кошти громадськості 4 вересня 2013 року. Та вже 25 вересня її розбили нібито комунальники на очах у журналістів. Того ж дня Харківська міська рада під керівництвом проросійського мера Геннадія Кернеса скасувала рішення топонімічної комісії про встановлення дошки.

Про збір коштів на відновлення дошки Шевельову представниця громадської організації Міла Денчик повідомила в соцмережі 27 квітня 2021 року. Необхідну суму зібрали за десять днів.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.