В Україні офіційно встановили День вшанування захисників Донецького аеропорту

20 січня в Україні офіційно встановили Днем вшанування захисників Донецького аеропорту. Відповідний спільний наказ видали міністр оборони України та головнокомандувач Збройних сил.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони.

 

"З метою військово-патріотичного виховання, вшанування подвигу військовослужбовців, добровольців та волонтерів, які обороняли Донецький аеропорт від російського агресора, та продовження найкращих бойових традицій наказуємо установити в системі Міністерства оборони України День вшанування захисників Донецького аеропорту, який відзначати щороку 20 січня", – йдеться у наказі.

Зазначають, що кожного року у січні відбуватиметься низка урочистих і пам'ятних заходів, присвячених Дню вшанування захисників Донецького аеропорту.

Зокрема йдеться про заходи з вшанування пам'яті військовослужбовців, які обороняли Донецький аеропорт. Урочистості проводитимуть у меморіальному комплексі на території Міністерства оборони, де розташована Зала пам'яті захисників України та Пам'ятний дзвін.

Також у військових частинах ЗСУ, вищих військових навчальних закладах, бібліотеках відбуватимуться тематичні зустрічі, лекції, книжкові виставки, перегляд та обговорення документальних фільмів, кінохронік, присвячених темі оборони Донецького аеропорту та вшануванню захисників летовища.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.