УІНП передав Мінветеранів списки воїнів, загиблих на сході України

Український інститут національної пам’яті передав Міністерству у справах ветеранів списки військових, які загинули в зоні бойових дій на сході України, та перелік військових секторів на кладовищах.

Про це повідомив перший заступник голови УІНП Максим Ярмистий під час публічної передачі переліків в Укрінформі.

 

"На виконання доручення уряду Інститут національної пам'яті передає перелік місць поховань українських військовослужбовців, які загинули під час АТО/ООС, перелік створених секторів військових поховань до Міністерства у справах ветеранів України. Зважаючи на важливість та актуальність питання, наголошуємо на необхідності продовження вказаної системної роботи із залученням органів державної влади різних рівнів, державних і комунальних установ, громадських організацій та ініціатив", - сказав Ярмистий.

Як поінформував головний спеціаліст відділу обліку та збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам'яті Владислав Куценко, робота зі створення відповідних переліків почалася з 2014 року.

За його словами, до переліку загиблих військовослужбовців під час АТО/ООС включені не лише бійці, котрі загинули в бою, але й ветерани, які померли пізніше від отриманих на фронті травм.

"Хочу відразу сказати, що наша цифра точно не збігається з цифрою Міністерства оборони, але є приблизно так само релевантна щодо загальних втрат... Отже, до переліку загиблих, а також тих, хто пізніше померли від поранень, увійшли 4488 військовослужбовців", - уточнив Куценко.

Він додав, що до вказаного переліку вносили дані від обласних адміністрацій, із відкритих джерел, з інтернету, з новин про нагородження загиблих героїв, а також брали інформацію про вшанування пам'яті у вигляді встановлення меморіальних дошок на навчальних закладах та будинках.

"Другий перелік, який ми вели, охоплює військові сектори на кладовищах. За весь цей період ми внесли в нього 524 сектори військових поховань в усіх областях України і в Києві. Власне, на цих секторах поховані 1714 загиблих… Решта поховані або біля родичів, або просто на цивільних кладовищах", - пояснив Куценко.

Утім, за його словами, були випадки, коли родичі загиблих військових змінювали свою думку і через кілька років зверталися до УІНП з проханням перепоховати їх на секторі військових поховань.

"На жаль, так швидко це неможливо зробити через санітарні норми - ексгумація і перепоховання на інше місце можливі лише через 10 років", - зауважив він.

За словами радника міністра у справах ветеранів Василя Павлова, передана УІНП інформація дозволить ефективніше здійснювати роботу з обліку місць поховань, а також з "перетворення загального процесу, про який ми кажемо - героїзація та військово-патріотичне виховання, - на прив'язку до конкретних осіб, конкретних дій, персоналій".

"Відразу хочу зазначити, що в Міністерстві у справах ветеранів створена окрема експертна група з питань меморіальної роботи та державних нагород. Вона буде продовжувати діяльність, яку розпочав УІНП", - додав Павлов.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.