У Росії заборонили українську організацію «Просвіта»

Артемівський міський суд Приморського краю ухвалив рішення про ліквідацію некомерційної організації «Далекосхідний український духовний культурно-просвітницький центр «Просвіта», що знаходиться у Владивостоці

Про це повідомляє Бабель.

 

Суд Приморського краю ухвалив рішення щодо ліквідації "Просвіти" ще 19 липня 2021 року. Чинності воно набуло 28 серпня.

Рішення було прийнято у відповідь на звернення Головного управління Міністерства юстиції після того, як організація потрапила під дію закону про кримінальну відповідальність для російських громадян за звʼязки із "небажаними організаціями", під яким у даному випадку розумівся Світовий конгрес українців.

У липні 2021 р. українські громадські організації з Росії повідомили Світовий конгрес українців про їхнє вимушене рішення призупинити своє членство в СКУ.  Щоб захистити українську національну меншину в Росії від репресій, СКУ прийняв  та оприлюднив своє рішення про призупинення зі свого боку співпраці з українцями  з Росії.

Однак, це не врятувало владивостоцьку Просвіту від закриття.

Міністерство закордонних справ України висловило протест з цього приводу.

"Рішення про примусове припинення діяльності центру "Просвіта" та інших осередків української культури в РФ яскраво ілюструють істинну "російську гостинність" для тих громадян інших країн, спорідненість з якими російська влада продовжує так відчайдушно доводити, заохочуючи до набуття російського громадянства. Влада РФ не лише не демонструє наміри захищати права українців Росії, а й всіляко обмежує можливості участі у процесі прийняття рішень з питань, що їх стосуються, перешкоджаючи будь-яким спробам їхньої самоорганізації", — сказано в заяві МЗС.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.