Активісти збирають кошти на фільм про ветерана Миколу Микитенка, який вчинив самоспалення

Восени 2020 року учасники ГО “Arts&Rights” почали зйомки документального фільму “Понад усе”. У ньому розповідають історію родини ветеранів війни з Росією, батька й доньки Миколи та Юлії Микитенків. У стрічці автори підняли важливу тему, якій часто приділяють неналежну увагу – суїцид серед ветеранів та вигорання військових.

Про це повідомляє Новинарня.

 

У жовтні 2020 року учасник боїв за гору Карачун Микола Микитенко одягнув свою військову форму, численні нагороди, написав останній допис у соціальних мережах, вийшов на Майдан Незалежності та вчинив акт самоспалення. Внаслідок отриманих опіків він помер.

"Цей відчайдушний крок, вчинений у момент розведення військ на Донеччині, був актом протесту проти політики капітуляції. На жаль, він залишився практично поза увагою як медіа, так і держави.

Тому місією фільму є порушення важливої теми суїциду серед ветеранів і привернення уваги до проблеми неналежної комунікації держави з колишніми військовими.

Стрічка також висвітлюватиме життя Юлії, доньки Миколи, яка сама, пройшовши війну і втративши чоловіка й батька, продовжує жити далі, гідно долаючи виклики", – зазначають в організації "Arts&Rights".

Команда проєкту вважає, що в українському суспільстві недостатньо осмислена та прокомунікована проблема самогубств серед ветеранів.

"Ми навіть не можемо оцінити масштаб проблеми, оскільки держава не збирає відповідної статистики. Ми хочемо, щоб наш фільм став першим важливим кроком до проговорювання цієї теми. Тому в ньому ми порушимо важливі питання вигорання, зневіри та самогубств серед ветеранів.

Ми хочемо зрозуміти, чому це трапляється і як би ми могли цьому запобігти. А також як знайти сенс жити і рухатись далі, коли ти втрачаєш найдорожчих людей", – каже продюсерка фільму Оксана Іванців.

Режисером фільму став Андрій Литвиненко. Зйомки розпочали на Майдані, під час прощання з Миколою Микитенком. За рік команда фільму змогла зафіксувати багато важливих сцен із життя українських військових: прощання, спогади побратимів, звільнення із ЗСУ Юлії Микитенко, її громадську діяльність, боротьбу з вигоранням, переживання втрати.

Прем'єру стрічки запланували на 2023 рік.

Зйомки відбуваються на волонтерських засадах. Тепер команда проєкту просить підтримати створення фільму на "Спільнокошті". Підтримати створення документалки можна тут.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.