У Харкові відзначили 80-ті роковини трагедії у Дробицькому Яру

Жалобний мітинг, присвячений 80-м роковинам трагедії у Дробицькому Яру відбувся 14 грудня на території однойменного меморіального комплексу на околиці Харкова

До участі заході залучено майже 300 харків'ян - представники влади, ветеранських організацій, національно-культурних об'єднань, дипломатичних місій, студенти та школярі.

 

"Це місце втілює весь жах війни. 80 років тому окупаційні війська провели тут перші розстріли. Тисячі людей були позбавлені життя лише через те, що були євреями. Сьогодні тут зібралися люди різного віку, зокрема, молодь. І це добре, бо з покоління в покоління ми повинні передавати пам'ять про безневинно вбитих у цьому місці. Людство має зробити все можливе, щоб такі трагедії ніколи більше не повторилися", - зазначив у своєму слові міський голова Харкова Ігор Терехов.

Учасники мітингу вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіального комплексу.

Головний рабин Харківської області Моше Московіч прочитав поминальну молитву.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.