У Харкові відзначили 80-ті роковини трагедії у Дробицькому Яру

Жалобний мітинг, присвячений 80-м роковинам трагедії у Дробицькому Яру відбувся 14 грудня на території однойменного меморіального комплексу на околиці Харкова

До участі заході залучено майже 300 харків'ян - представники влади, ветеранських організацій, національно-культурних об'єднань, дипломатичних місій, студенти та школярі.

 

"Це місце втілює весь жах війни. 80 років тому окупаційні війська провели тут перші розстріли. Тисячі людей були позбавлені життя лише через те, що були євреями. Сьогодні тут зібралися люди різного віку, зокрема, молодь. І це добре, бо з покоління в покоління ми повинні передавати пам'ять про безневинно вбитих у цьому місці. Людство має зробити все можливе, щоб такі трагедії ніколи більше не повторилися", - зазначив у своєму слові міський голова Харкова Ігор Терехов.

Учасники мітингу вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіального комплексу.

Головний рабин Харківської області Моше Московіч прочитав поминальну молитву.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.