На Хмельниччині знайшли фрагменти давніх скульптур зі скельного монастиря. ФОТО

У селі Маліївці на Хмельниччині на території кладовища виявили три фрагменти давньої скульптури, яка колись була частиною комплексу скельного монастиря.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла т.в.о. директора Малієвецького обласного історико-культурного музею, голова громадської організації "Малієвецька спадщина" Анастасія Донець.

 
ФОТО: АНАСТАСІЯ ДОНЕЦЬ

"Уламки цієї скульптури мені показав батько під час прогулянки. Ми повернули на кладовище, де були скульптури святого Яна, святого Онуфрія і уламки скульптури, яку важко ідентифікувати. За місцевими переказами, всі ці скульптури були в древньому комплексі скельного монастиря", - зазначила Донець.

За її словами, в архівних документах виявили детальні описи цих скульптур. Відомо, що на початку ХХ ст. біля монастирської церкви посередині озера стояли скульптури Іоанна Предтечі та Ісуса Христа, скомпоновані у фонтан. Як розповідають старожили села, на тамтешній території була ще одна скульптура Ісуса Христа, але всі їх розбили у 1960-х роках.

"Ми знайшли три фрагменти – торс, ноги і ступні з ягнятком. Коли ми ці фрагменти перевезли до музею, то за допомогою мистецтвознавців та реставраторів попередньо готові говорити про те, що це Іоанн Предтеча. У нас бракує голови, рук та сегментів, які б з'єднували ці частини.

За пропозицією реставратора Миколи Бендюка, можна на великому металевому хресті на штирях зафіксувати один до одного ці фрагменти так, як античні скульптури виставляють у європейських музеях. Про те, щоб додавати сучасним скульпторам фрагменти, яких бракує, не може бути і мови. Світова практика таке заперечує", - додала Донець.

Як розповіла т.в.о. директора музею, скульптура святого Яна наразі встановлена над джерелом святого Яна, а святого Онуфрія – над водоспадом. Усі вони, як і Іоанн Предтеча, за попередньою інформацією, виготовлені з оолітового вапняку.

 
ФОТО: АНАСТАСІЯ ДОНЕЦЬ

"Щодо датування (скульптур – ред.), ми не можемо нічого сказати. Ми точно знаємо, що на початку XX ст. ці скульптури вже були і знаходилися в стані певного декадансу. Зважаючи на те, що скульптура Іоанна Предтечі дуже динамічна, вона створена у стилі бароко.

У скульптурі святого Онуфрія теж добре читається бароко. Скульптура святого Яна досить статична. З цього ми можемо робити висновок, що скульптури Іоанна Предтечі та святого Онуфрія належать руці одного майстра, а святий Ян – якомусь простішому майстру", - говорить Донець.

На території музею планують у майбутньому створити лапідарій, де зберуть скульптури.

Донець також повідомила, що в одній із садиб у Маліївцях виявили уламки скульптур. За місцевими переказами там жив скульптор, який міг виготовляти скульптури для монастиря або графа Орловського. Найближчим часом виявлені фрагменти обстежать.

 
Фото: Анастасія Донець

Село Маліївці відоме палацом Орловських, закладеним 1788 року. Будівля зведена у стилі раннього французького класицизму. Палац оточений парком зі ставками, фонтанами, де росте понад 80 видів старих дерев. З-поміж іншого там збереглася водонапірна вежа та джерело питної води. Туристів до Маліївців вабить і 18-метрова скеля з водоспадом, в середині якої розміщена двоповерхова печера, пов'язана з давнім монастирем.

Будівля палацу використовувалася для потреб дитячого протитуберкульозного санаторію "Світанок", але цього року заклад ліквідували і створили там обласний історико-культурний музей.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.