На Тернопільщині видали книгу про сакральні скульптури краю

Уперше в Україні створено фотопутівник для поціновувачів релігійного туризму «Сакральна скульптура Тернопільщини», в якому зібрано докладну інформацію про майже 900 скульптур та унікальних давніх кам’яних хрестів.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини Марина Ягодинська.

 

"Робота над цим виданням тривала не один рік. Працюючи над книгою, ми хотіли показати усе скульптурне розмаїття нашого краю, що творилось упродовж багатьох століть.

До книги увійшли не тільки світлини найбільш самобутніх сакральних пам'яток у населених пунктах області. Тут помістили й карти, які вказують, де розташовані такі об'єкти, що цікавлять не тільки істориків, релігієзнавців, але й багатьох туристів.

Думаю, така фотокнига-каталог – це не тільки презентаційне видання. Воно дасть поштовх для подальших досліджень сакральної скульптури Тернопільщини", – сказала Ягодинська.

За її словами, нині на Тернопіллі нараховується майже 870 сакральних скульптур – хрестів та фігур, 187 пам'ятних знаків на честь скасування панщини, близько 200 фігур Матері Божої, десятки фігур Ісуса Христа та Іоанна Непомука. Світлини більшості з них увійшли до нового фотоальбому. Видали його у межах грантового проєкту Українського культурного фонду "Культура в часи кризи: інституційна підтримка".

Як зазначають упорядники книги, нині багато сакральних пам'яток під дією руйнівних природних чинників нищаться, тому дуже важливо зберегти їх для нащадків хоча б у світлинах.

Фахівці акцентували увагу на тому, що жителі багатьох сіл, містечок і міст задля надання "естетичного вигляду" десятками років забілюють сакральні пам'ятки так, що втрачаються риси обличчя, основні деталі одягу, інші елементи скульптур. Якщо це триватиме й надалі, то самобутні зразки давнього сакрального зодчества перетворяться на безликі, забілені фігури, які неможливо буде ідентифікувати.

Тому, як вважають автори, саме такий фотоальбом стане не тільки змістовним путівником для туристів, але й своєрідною базою даних, в якій зафіксовані автентичні елементи сакральних скульптур, що демонструють духовну культуру українців.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.