В Італії очистили каплицю родини Медічі за допомогою бактерій

У Флоренції команда істориків, науковців та реставраторів змогла за допомогою бактерій очистити старовинну каплицю родини Медічі, оздоблену скульптурами Мікеланджело.

Про це пише Buro 24/7 із посиланням на The New York Times.

 
Фото: Gianni Cipriano

Таємний експеримент провели восени 2020 року, коли каплиця Медічі була відкрита для відвідувачів з обмеженнями через COVID-19. Італійські дослідники та реставратори випустили бактерії, які харчуються брудом, на мармурові шедеври Мікеланджело.

Відомо, що в каплиці поховані члени родини Медічі, зокрема флорентійський герцог Алессандро. Вчені допускають, що його поховання могло бути здійснено не за правилами. Впродовж століть останки залишали на мармурі глибокі плями.

Жодні хімічні засоби не могли впоратися з брудом, поки дослідники не спробували випустити на мармур вісім штамів бактерій Serratia ficaria SH7, які не завдають шкоди людям, але відомо, що вони харчуються брудом. Завдяки цим мікроорганізмам команда змогла позбутися всіх плям на каплиці.

"SH7 з'їли Алессандро", — розповіла The New York Times Моніка Біетті, колишня директорка музею капели Медічі. Реставратори стверджують, що подібний метод очистки найбільш сприятливий для людського здоров'я, для довкілля та самих творів мистецтва.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.