Активісти збирають гроші на меморіальну дошку Шевельову в Харкові

Дошку Юрію Шевельову хочуть встановити на тому ж місці, де вона була раніше, — на фасаді будинку на вулиці Сумській, 17.

У Харкові збирають кошти на відновлення дошки філологу Юрію Шевельову. Всього потрібно зібрати 60 тисяч гривень, на сьогодні зібрано трохи більше 9 000 гривень. 

 

Дозвіл на встановлення дошки в міськраді просити не знадобиться. Встановити дошку Шевельову хотіли ще в 2017 році, проте тоді так і не зібрали достатньо коштів. Зараз це буде копія тієї дошки, яку раніше демонтували. 

Переказати кошти на встановлення дошки Юрію Шевельову можна на карту — 5169 3600 1056 9261 (Володимир Скорик).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.