У Ґданську назвали сквер на честь генерала армії УНР

Міська влада польського Ґданська назвала один зі скверів міста на честь генерала армії УНР Марка Безручка.

Про це інформує пресслужба посольства України в Польщі.

 

"Сквери ім. генерала армії УНР Марка Безручка у Варшаві та Кошаліні, перехрестя у Вроцлаві, а сьогодні – рішення також і міської влади Ґданська. Дякуємо президенту Ґданська, голові та депутатам міської ради за підтримку цієї ініціативи", – сказано в повідомленні.


Марко Безручко – генерал-хорунжий армії УНР. Він був одним із командирів так званого "Дива на Віслі" – спільної операції українських і польських військ проти наступу більшовиків під Варшавою, яка врятувала незалежність Польщі у 1920 році.


Поляки пам'ятають подвиг українського офіцера. Так, у Вроцлаві у червні 2018 року іменем Марка Безручка названо кільцеве перехрестя. У липні 2020 року у Варшаві теж назвали один зі скверів на честь Безручка.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.