У Ґданську назвали сквер на честь генерала армії УНР

Міська влада польського Ґданська назвала один зі скверів міста на честь генерала армії УНР Марка Безручка.

Про це інформує пресслужба посольства України в Польщі.

 

"Сквери ім. генерала армії УНР Марка Безручка у Варшаві та Кошаліні, перехрестя у Вроцлаві, а сьогодні – рішення також і міської влади Ґданська. Дякуємо президенту Ґданська, голові та депутатам міської ради за підтримку цієї ініціативи", – сказано в повідомленні.


Марко Безручко – генерал-хорунжий армії УНР. Він був одним із командирів так званого "Дива на Віслі" – спільної операції українських і польських військ проти наступу більшовиків під Варшавою, яка врятувала незалежність Польщі у 1920 році.


Поляки пам'ятають подвиг українського офіцера. Так, у Вроцлаві у червні 2018 року іменем Марка Безручка названо кільцеве перехрестя. У липні 2020 року у Варшаві теж назвали один зі скверів на честь Безручка.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.