У Запоріжжі пошкодили мурал із портретом генерала УНР Марка Безручка

У Запоріжжі невідомі особи пошкодили мурал «Доба нескорених», на якому зображено генерал-хорунжого Армії УНР Марка Безручка, що народився у Токмаку Запорізької області.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Це вже другий випадок пошкодження вандалами у місті розпису із зображенням військового лідера УНР: у січні 2019 року невідомі облили чорною фарбою мурал із портретом полковника армії УНР Петра Болбочана на стіні обласного Театру ляльок.

До Дня захисника України мурал "Доба нескорених" із портретом Безручка був відреставрований коштом обласного бюджету, адже частина його була пошкоджена буревієм взимку цього року.

Як розповів Радіо Свобода директор департаменту культури, туризму, національностей і релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко, невідомі розбили нижню частину муралу, який розміщений на фальшстіні і складається з 20 частин.

"Нижній ряд повністю винищений. Зараз обраховуємо, скільки це буде коштувати відновити… Будемо робити зараз заяву в поліцію, бо це об'єкт нашої власності і його пошкоджено. Насправді, надії мало, що впіймають. Будемо шукати можливість відновити мурал знову",– розповів Владислав Мороко.


"Доба нескорених" – це другий мурал військово-патріотичної тематики, створений у Запоріжжі. У грудні 2018 року відкрили мурал, центральну частину якого займає портрет полковника армії Української Народної Республіки Петра Болбочана. Наразі планується, що в Запоріжжі упродовж п'яти років створять близько десяти муралів національно-патріотичного спрямування.


Довідково. Марко Безручко – видатний український воєначальник доби Української революції 1917-1921 років. Був начальником оперативного відділу Головного управління Генерального штабу Армії Української Держави, згодом очолював штаби Окремої Запорізької бригади армії УНР та Корпусу Січових Стрільців. 

У серпні 1920 року під час радянсько-польської війни командував обороною Замостя, під час якої був зупинений наступ радянських військ. Згодом керував військовим міністерством УНР в екзилі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.