У Харкові відкрили виставку до 77-ї річниці визволення міста від нацистів

Відкриття виставки світлин Харкова воєнних років відбулося у Центральному парку культури та відпочинку імені Горького напередодні Дня міста.

Про це повідомляє пресслужба Харківської міськради.

 

"Виставка присвячена 77-й річниці визволення міста Харкова від нацистських загарбників, і тому більшість знімків – це світлини воєнних років. Проводити таку виставку – це давня традиція міста", - зазначив співорганізатор виставки депутат міськради Габріел Михайлов.

За його словами, у цієї виставки є й постійні відвідувачі: "Вони з року в рік приходять сюди, щоб побачити частину історії нашого міста. Це складний, суперечливий і трагічний період. Але водночас – це роки подвигу і мужності, які ми шануємо і сьогодні".

Михайлов розповів, що 90% знімків – періоду 1941-1943 років. Їх придбрали у вітчизняних та зарубіжних архівах. Багато фото з приватних колекцій, які купувалися на аукціонах по всьому світу.

За його словами, крім знімків воєнного Харкова є сучасні фото, зроблені в останні роки співорганізатором виставки, фотомитцем Володимиром Бисовим: "Їх небагато, але вони чітко демонструють основні перетворення в місті".

Експозиція включає понад 250 світлин і працюватиме до 22 вересня.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.