АНОНС: Онлайн-дискусія «Перший Зимовий похід Армії УНР: відчайдушна самопожертва чи успішна військова операція?»

УІНП запрошує на онлайн-дискусію «Перший Зимовий похід Армії УНР: відчайдушна самопожертва чи успішна військова операція?» (до 100-річчя завершення Першого Зимового походу Армії УНР (1920-2020).

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Перший Зимовий похід – таку назву отримав військовий рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами російських Добровольчої та Червоної армій взимку-навесні 1920 року.

Похід тривав п'ять місяців — з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 років — і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917-1921 років.

Учасники походу подолали більше 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей, провівши понад 50 успішних боїв.

6 травня 2020 року виповнюється 100 років завершення Зимового походу. Біля села Писарівка сучасного Ямпільського району Вінницької області передові відділи Армії УНР під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка зустрілись з розвідувальними підрозділами 2-ї Стрілецької дивізії полковника Олександра Удовиченка, що наступали з заходу спільно з польськими союзниками і вже спільно звільняли Україну від московсько-більшовицьких загарбників.


Учасники:

Тетяна Швидченко, кандидатка історичних наук, дослідниця Першого Зимового походу, засновниця освітньої платформи "Експертний Корпус";

Михайло Ковальчук, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України;

Олександр Федоришен, історик, директор Центру історії Вінниці, організатор фестивалю військово-історичної реконструкції "Вінниця – Столиця УНР";

Сергій Гула, кандидат історичних наук, заступник директора Центру історії Вінниці;


МодераторБогдан Галайко, кандидат історичних наук, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті


Питання до обговорення:

Навіщо потрібен був Зимовий похід?

Чим вимірюється успіх Першого Зимового походу?

Які результати походу для армії УНР і для України?

Чи достатньо сучасне суспільство знає про Зимовий похід та Українську революцію 1917-1921 років?

Які уроки тієї сторінки минулого є актуальними для сьогодення?

Навіщо і як потрібно пам'ятати про Перший Зимовий похід?

Чи може бути пам'ять про Перший Зимовий похід туристично привабливою?


Час: 6 травня, середа, 18:00


Трансляція буде доступна на сторінці Українського інституту національної пам'яті у мережі Facebook.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.