АНОНС: Лекція "Українські добровольці у війні з большевиками на Київщині 1918-го"

Хто і як 1 березня 1918 року звільняв від большевицьких окупантів українську столицю? Що спільного між Київщиною 1918 року і Донбасом 2014-го?

На ці питання можна буде почути відповідь у Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

 

Лютий 1918 року. Київщина окупована військами большевицької Росії. У перші дні окупації в Києві цілодобово тривають пограбування і жахливі розстріли мирних мешканців. Така ж ситуація у селах Київщини.

Наприкінці лютого 1918 року у Василькові утворюється добровольчий загін, який ухвалює рішення боротися з окупантом і звільнити Київ.

Історія несправедливо забутої добровольчої формації 100-літньої давнини.


Про це на лекції розповість історик та громадський діяч Андрій Ковальов.


Час: 28 лютого, п'ятниця, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.


Організатори: Український інститут національної пам'яті та Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.