АНОНС: Лекція "Українські добровольці у війні з большевиками на Київщині 1918-го"

Хто і як 1 березня 1918 року звільняв від большевицьких окупантів українську столицю? Що спільного між Київщиною 1918 року і Донбасом 2014-го?

На ці питання можна буде почути відповідь у Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

 

Лютий 1918 року. Київщина окупована військами большевицької Росії. У перші дні окупації в Києві цілодобово тривають пограбування і жахливі розстріли мирних мешканців. Така ж ситуація у селах Київщини.

Наприкінці лютого 1918 року у Василькові утворюється добровольчий загін, який ухвалює рішення боротися з окупантом і звільнити Київ.

Історія несправедливо забутої добровольчої формації 100-літньої давнини.


Про це на лекції розповість історик та громадський діяч Андрій Ковальов.


Час: 28 лютого, п'ятниця, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.


Організатори: Український інститут національної пам'яті та Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.