У парламенті відкрили виставку про українські збройні формації 1917–1921 років. ФОТО

У вівторок, 4 лютого, у кулуарах Верховної Ради Український інститут національної пам’яті відкрив виставку «Українське військо: 1917–1921».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Антон Дробович
Антон Дробович

Експозиція розповідає про початки Українського війська та його організацію, легендарних командирів, роди військ, однострої та відзнаки, зброю, найвизначніші військові формації та бойові операції 1917-1921 років, вшанування пам'яті й відновлення мілітарних традицій нині.

Історичний контент, підготовлений авторами виставки спростовує міти радянської та нинішньої російської пропаганди про те, що в Україні у 1917-1921 роках діяли буцімто лише сільські отамани та якісь банди.

Україна в ті часи мала свою армію зі всіма необхідними атрибутами. Військові частини були боєздатними, про що переконливо свідчить їхня участь у бойових діях протягом кількох років.

Відкрив захід Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович. Він закцентував на тому, що матеріали виставки розкривають маловідомі сторінки історії українського війська.

"Ця виставка важлива тим, що вона показує тяглість українського державотворення і українського війська як однієї з його ознак.

У період окупації України радянською більшовицькою імперією ця інформація замовчувалася. І тепер ми відновлюємо пам'ять про славних генералів, військові походи і українські перемоги", – зазначив Антон Дробович.

Василь Павлов
Василь Павлов

Своєю чергою, завідувач сектору воєнно-історичної політики Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України Василь Павлов наголосив, що незабаром ця виставка вирушить у військові підрозділи, що названі іменами славетних діячів періоду Української революції.

Він додав, що для сучасного війська – велика честь носити їхні імена.

"Останніми роками відбувається переосмислення мілітарної історії України та ребрендинг українського війська. Більшість елементів, які використовуються в цьому процесі, – зауважує Василь Павлов, – взяті зі сторінок історії, що були написані залізом і кров'ю нашого війська доби Української революції 1917-1921 років".

Детальніше про зміст виставки розповів один із її авторів Ярослав Файзулін – начальник наукового управління Українського інституту національної пам'яті. Історик зауважив, що виставка є вагомою для повернення пам'яті про українське державотворення.

Ярослав Файзулін
Ярослав Файзулін

"Тут ми говоримо про теми, які здебільшого не відомі українському суспільству, – каже Ярослав Файзулін. – Наприклад, про Гайдамацький кіш слобідської України, синьожупанні і сірожупанні дивізії, Корпус Січових Стрільців, біографії генералів Всеволода Петріва та Юрія Тютюнника, полковника Євгена Коновальця.

Говорять, начебто українській історії бракує історій перемог. Так-от, наша виставка розповідає про успішні бойові операції: героїчне звільнення Криму навесні 1918-го, похід об'єднаних армій УНР і УГА влітку 1919-го і звільнення Києва, про успішні І і ІІ зимові походи".

Ярослав Файзулін
Ярослав Файзулін

За його словами, період Української революції є одним із найважливіших у нашій сучасній історії. Адже саме тоді Україна здобула свою незалежність і стала суб'єктом міжнародних відносин.

На відкриття виставки завітав також Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігор Гордійчук.

Ігор Гордійчук
Ігор Гордійчук

"Такі виставки потрібні для того, аби зараз ми не повторювали помилок сторічної давнини. Сучасна гібридна війна ведеться по принципу DIME – Diplomatic, Information, Military, Economic. Кожна складова повинна працювати, бо інакше є загроза поразки.

Тому сподіваюся, що завдяки таким заходам висновки буде швидко зроблено. І ми досягнемо не просто миру, а миру на переможних умовах. Ми візьмемо під контроль український кордон – і вже потім можемо сідати за стіл переговорів, але на наших умовах", – заявив Ігор Гордійчук.



Нагадаємо, що 6 грудня 2019 року, у День Збройних сил України та 100-річчя Першого Зимового походу Армії УНР, Інститут відкрив виставку "Українське військо: 1917–1921" на Хрещатику, поруч із Головпоштамтом, у Києві.

До Дня Соборності установа передала комплекти виставки в усі області України. Наразі вона вже відкрилася, зокрема, у Вінниці, Полтаві, Запоріжжі, Луцьку, Чернігові, Рівному, Ужгороді, Львові, Сумах, Одесі, Тернополі та Новоайдарі на Луганщині.

Відкриття виставки заплановано в усіх регіонах України. Після експонування в обласних центрах вона вирушають у менші міста.


Автори виставки: Євген Пінак, Ярослав Файзулін, Максим Майоров.


Автор карт: Дмитро Вортман.


Автор картини: Артур Орленов.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.