У Харкові презентували календар, присвячений відомим полякам міста

У Харкові видали річний календар, присвячений видатним польським науковцям, котрі в різні часи працювали в місті.

Про це повідомляє Польське Радіо.

 

У презентації взяли участь редакторка видання, професорка Любов Жванко, генеральний консул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський, а також представники польської діаспори в Харкові.

За словами Жванко, ідея зробити низку видань, присвячених знаменитим полякам Харкова, виникла у 2017 році, цю ініціативу підтримало Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові.

Перший календар до сторіччя незалежності Польщі був виданий 2018 року. До нього увійшли "знакові польські прізвища, які роблять Польщу відомою у світі".

Жванко додала, що у 2019 році був виданий календар, присвячений польським митцям у Харкові. Особливістю цього видання було те, що низку копій картин польських художників надіслали музейні установи Кракова та інших міст Польщі.

"Третій календар присвячений польським науковцям, польським професорам, які працювали у Харківському імператорському університеті. Тут є Наполеон Галицький, професор, фундатор ветеринарної школи, Ян Красуський, який був одним із найвідоміших професорів Технологічного інституту.

Ми намагалися показати науковців у різних галузях. Тут є і філологи, тут є правники, тут є біолог Цинковський, зоолог Ян Криницький", – наголосила редакторка видання.

Вона висловила сподівання, що у 2021 році в Харкові буде презентована наступна серія календаря з видатними поляками міста. Жванко припустила, що наступного року календар буде присвячений або знаменитим польським юристам, або медикам, котрі в різні часи працювали у Харкові.

У свою чергу Яблонський підкреслив, що співпраця з українськими науковцями і видання таких серій календарів дозволяє розкривати нові сторінки спільної історії України та Польщі.

Генконсул зауважив, що наприкінці ХІХ століття, після закриття Варшавського та Вільнюського університетів, у Харкові майже кожен третій студент мав польське коріння. Крім цього, у місті працювала велика кількість відомих на всю Польщу науковців і професорів.

Яблонський зауважив, що Генконсульство й надалі розвиватиме співробітництво в освітніх і наукових програмах з Харковом.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.