Дубль два: проспект Григоренка готуються перейменувати на Жукова ще раз

Харківський міський голова Геннадій Кернес визначив заходи, пов’язані із підготовкою подання про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова.

Про це йдеться у розпорядженні мера Харкова, оприлюдненому на сайті міськради, передає MediaPort.

 

Так, відділ з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради має узагальнити зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення, підготувати проєкт подання, а також разом з юристами міськради проєкт рішення Харківської міської ради про перейменування.

Департаменту житлового господарства, адміністраціям районів доручено визначити кошторис витрат, пов'язаних зі зміною назви.

Міськрада діє на підставі громадського обговорення, за яким більшість його учасників, як стверджують у міськраді, підтримала перейменування. У підсумковому звіті йдеться, що за перейменування висловилися 86,1% (11193), а проти 13,9% (1807).


Нагадуємо, що другий апеляційний адміністративний 8 листопада розглянув позов з вимогою скасувати повернення проспекту Григоренка в Харкові імені Жукова. У результаті судді задовольнили позов та скасували скандальне рішення Харківської міськради.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.