АНОНС: Публічна дискусія «Чи ми – розділена нація?»

Український інститут національної пам’яті відновлює серію публічних дискусій «(Не)засвоєні уроки історії». Разом з істориками та лідерами суспільної думки пробуватимуть розібратися в питаннях національної самоідентифікації, проаналізувати суспільні настрої та шукатимуть шляхи подолання історичних комплексів.

Перша така зустріч під назвою "Чи ми – розділена нація?" відбудеться напередодні Дня Соборності України, повідомляють організатори.

 

Чому Акт Злуки 22 січня 1919 року увійшов у історію гарною велелюдною подією на Софійському майдані, але не призвів до реального створення єдиної держави? Яку ціну заплатила і нині платить Україна за свою Соборність?

Як від гасла "Схід і Захід разом!" перейти до копіткої щоденної праці для його втілення? Як російські фейки впливають на нашу єдність і що ми можемо цьому протиставити?


Відповідь на ці непрості запитання шукатимуть учасники дискусії:

- Оксана Забужко, письменниця;

- Віталій Портніков, телеведучий, політолог;

- Валентина Піскун, доктор історичних наук, фахівець з історії України початку ХХ століття;

- Антон Дробович, Голова Українського інституту національної пам'яті.


Модератор дискусії – історик, телеведучий. заступник головного редактора інтернет-видання "Історична правда" - Олександр Зінченко.


Передбачена пряма трансляція на Facebook.


Час: 21 січня, вівторок, 18.30


Місце: Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, Майдан Незалежності 18/2, м. Київ


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.