У Сумах відкрили музей російсько-української війни "Криївка Слави". ВІДЕО

У двох кімнатах навчального закладу розмістили експонати, привезені з зони бойових дій, у тому числі Донецького аеропорту.

У Сумах живе найстарший його захисник, йому зараз 74 роки. Наймолодший "кіборг", сумчанин із позивним "Сєвєр", загинув там у листопаді 2014 року, - повідомляє UA.Cуми.

 

"Сергій Табала, він же "Сєвєр" - наш наймолодший кіборг, який загинув у Донецькому аеропорту. Друг "Ділі" - мешканець Конотопа, який навчався у нашому Педагогічному університеті. "Фугас" - Едік Лобода з с. Підопригори.

Він останнім часом воював у Добровольчому українському корпусі, потім певний час мешкав у м. Суми, потім вступив до лав 24-ї бригади імені Короля Данила. На превеликий жаль, загинув у м. Мар'їнка в цьому році 3 липня", - розповідає командир 20-ї резервної сотні ДУК "Правий сектор" Сергій Супрун.

Серед тих, хто в строю – найстарший "кіборг" України – Олександр Салов із позивним "Тінь". Чоловіку цього року 74-ри. Разом із "Сєвєром" він захищав Донецький аеропорт.

Експозиція постійна, буде поповнюватися експонатами. Поки музей не має екскурсоводів, говорить директорка навчального закладу Юлія Котлярова.



Довідково. "Криївка Слави" - це Всеукраїнський проєкт по створенню в усіх обласних центрах музейних кімнат, присвячених російсько-українській війні нашого часу. На стендах розміщують оповіді про земляків, які захищали та захищають Україну на Сході.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.