У Кернеса через інтернет зібралися перейменувати проспект на честь маршала Жукова

У Харкові мерія організовує громадське обговорення для перейменування проспекту, названого на честь радянського генерала-дисидента Петра Григоренка, на проспект Маршала Жукова.

Як передає Depo.Харків, відповідне повідомлення від 19 листопада розміщене на сайті Харківської міської ради.

 

Офіційно захід називається "громадське обговорення у формі електронної консультації з питання присвоєння імені Маршала Жукова шляхом перейменування проспекту Петра Григоренка в місті Харкові".

Громадське обговорення-електронна консультація відбуватиметься на сайті мерії Харкова.

"Необхідність громадського обговорення цього питання обумовлена надходженням до Харківської міської ради пропозицій від ветеранських організацій міста Харкова щодо повернення історичної назви проспекту в місті Харкові імені Маршала Жукова та з метою залучення представників громадськості до розгляду зазначеного питання", - йдеться в повідомленні.

Строк подачі пропозицій та зауважень – до 18 грудня. Пропозиції подаються за електронною формою.

Відповідальною за проведення громадського обговорення визначено заступника міського голови – керуючого справами виконавчого комітету міської ради Тетяну Чечетову-Терашвілі.

Звіт за результатами громадського обговорення та узагальнені пропозиції, отримані під час проведення громадського обговорення, будуть оприлюднені не пізніше 1 січня 2020 року на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету.

Нагадуємо, що другий апеляційний адміністративний 8 листопада розглянув позов з вимогою скасувати повернення проспекту Григоренка в Харкові імені Жукова. У результаті судді задовольнили позов та скасували скандальне рішення Харківської міськради.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.