АНОНС: Круглий стіл «Проблеми збереження пам’ятки історії на Алеї Героїв Небесної сотні»

Як навести лад на території пам’ятки, як уникнути загроз її руйнування – спільна дискусія представників Мінкульту, місцевої влади, музею Революції Гідності, на балансі котрого знаходиться територія та активістів.

Про це повідомляє у Facebook Ігор Луценко, радник міського голови Києва на громадських засадах.

 

Найвизначніше місце Революції Гідності – Алея Героїв Небесної Сотні – перебуває у не найкращому стані нині. Періодично трапляються акти вандалізму, постійно має місце масова незаконна парковка тощо. Місце до сих пір не набуло охоронного статусу пам'ятки історії національного значення. Територія знаходиться під арештом.

ОрганізаторІгор Луценко, радник міського голови Києва на громадських засадах.

Запрошені:

- Олександр Нікоряк, начальник Управління охорони культурної спадщини КМДА;

- Тарас Панчій, перший заступник директора Департаменту – начальник управління контролю за благоустроєм КМДА;

- Ірина Подоляк, заступник міністра культури, молоді та спорту;

- Представники Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності;

- Представники родин Небесної Сотні;

- Активісти та експерти.

Місце: КМДА, вул. Хрещатик 36, кімната 514

Час: 20 листопада, середа, 12.30

Журналістам прохання акредитовуватися за телефоном 093 704 80 03

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.