Дробович сподівається, що Музей Революції Гідності почнуть будувати до кінця року

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович сподівається, що будівництво Музею Революції Гідності розпочнеться наприкінці цього року.

Про це Дробович розповів під час презентації програми заходів до Дня Героїв Небесної Сотні в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

 

"Що стосується музею, якраз в минулому році по музею у нас є багато оптимістичних новин. По перше, вдалося розблокувати переговори з переможцем архітектурного конкурсу, музей отримав право використання ескізу. Відповідно минулого року музей також провів відкриті закупівлі, і за результатами був обраний проєктувальник музею.

Власне ніяких обтяжень немає на цій земельній ділянці, музей може бути побудований. Минулого року було зрушення, яке насправді розблокувало процеси, які були заморожені багато років. Відповідно, з минулого року у нас відбуваються проєктування. Протягом цього року має бути проєктування, і можливо, якщо все буде добре, наприкінці року буде обраний підрядник, і почнуться будівельні роботи по музею. Ми на це сподіваємося", - розповів Дробович.

Він нагадав, що протягом минулого року було декілька рішень уряду, які стосуються вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, а також розблокування процедури створення Меморіалу і Музею.

За його словами, минулого року в травні рішенням уряду було прийнято розпорядження про створення робочої групи з питань реалізації проєкту "Національного музейного комплексу Героїв Небесної Сотні".

"Я хочу нагадати, що коли ми говоримо про музейний комплекс в Києві, який створюється, то йдеться про два об'єкти – меморіал, власне це Алея, яка тягнеться від Майдану Незалежності до верхнього виходу з метро, і друге – це музей. Це два об'єкти, вони окремо фінансуються і вони окремі з точки зору розрахунків", - сказав він.

Дробович нагадав, що на території меморіалу поки накладені арешти, що пов'язано з розслідуванням убивств на Майдані.

"На земельній ділянці, яка пов'язана з меморіалом нагадаю, накладені арешти прокуратурою вже багато років, і відповідно поки накладені ці арешти, не може бути здійснено будівництво. Хоча є проєкт, він профінансований, виданий аванс. Відповідно цей арешт не дозволяє це робити, арешт не може бути знятий.

Як нам розповідає прокуратура, поки тривають суди, поки обвинувачені в злочинах проти учасників Революції Гідності не використали все своє право на захист, відповідно по всіх інстанціях не пройшов суд, відповідно прокуратура не може зняти арешт, тому що це процесуально ускладнює їм доведення злочинів тих, хто зараз перебуває в суді, якраз по цих справах", - зазначив він.

Також він нагадав, що 17 лютого минулого року вийшло розпорядження "Про план заходів з вшанування подвигів учасників Революції Гідності".

"Хочу нагадати, що воно затверджує порядок вшанування і відзначення на наступні 5 років. Відповідно, всі органи центральної влади, місцевого самоврядування, а також дипломатичні представництва, завдяки цьому плану мають можливість відповідно планувати та бюджетувати заходи із вшанування", - сказав він.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.