У Харкові відкрили монумент захисникам України

Відкриття монументу на честь всіх, хто захищав країну, відбулося в Харкові 14 жовтня

Про це повідомляє прес-служба Харківської ОДА.

Момумент знаходиться на Майдані Захисників України.

 

Основний елемент композиції – куб, найміцніша геометрична фігура. Він символізує Україну – цілісну та потужну державу, яка зазнала тяжких втрат. Втрати символізує відсутня частина кубу. Це втрачені життя та тимчасово втрачені території. Але ці частини все ж залишилися поряд та винесені на плац у вигляді 14 металевих стел. Така кількість символізує 2014 рік, коли почалася війна з Росією.

Імен загиблих на монументі немає. Проте на залізних колонах все ж є текст – рядки твору Володимира Сосюри "Любіть Україну", а на самому кубі - напис "Герої не вмирають!".

 

Остаточний вигляд монумента захисникам України затвердили під час громадських слухань, які відбулись у 2018 році в обласному військкоматі. Тоді в обговоренні взяли участь представники військових комісаріатів, учасники АТО (ООС) та бойові офіцери.

 

Будівельні роботи розпочалися в червні цього року. Над ідеєю монументу архітектори та скульптори працювали спільно з представниками громадських організацій, що об'єднують ветеранів АТО й ООС.

Відкрила монумент голова Харківської ОДА Юлія Світлична.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.