Після програшу в суді Кернес ще раз спробує перейменувати проспект Григоренка на Жукова

На сесії Харківської міської ради, що відбудеться 16 жовтня, депутати можуть внести зміни у своє попереднє рішення про перейменування "взад" проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив депутат Харківської міської ради Ігор Черняк.

Така схема дозволить міській владі ігнорувати рішення суду, який визнав незаконним повернення проспекту старої назви.

 

"Геннадій Кернес програв суд з перейменування "взад" на проспект Маршала Жукова, але не має наміру зупинятися. І знову - в стилі улюблених наперстків! Якщо суд визнав рішення незаконним, що потрібно робити? Правильно! Вносити в нього зміни!", - пише він.

До допису депутат додав сам проект рішення.

У коментарі сайту Depo.Харків Черняк зауважив, що подібний юридичний хід мерія Харкова намагалася використати під час розгляду судом справи про підвищення тарифів на проїзд у міському електротранспорті.

"Так, це проект рішення на сесію, який виноситься. Ні в чому (принципової різниці – ред.), суто технічна правка. Мовляв, у нас уже нове рішення буде", – наводить видання слова Черняка.

Нагадаємо, у червні двоє харківських депутатів (зокрема Ігор Черняк) подали до суду проти перейменування проспекту Григоренка. У вересні Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов та скасував рішення Харківської міської ради про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.