АНОНС: Відкриття виставки до 100-річчя Книжкової палати України

У Києві відбудеться урочисте відкриття виставки "Друковані видання періоду визвольних змагань українського народу (1917–1921 рр.)" з нагоди 100-літнього ювілею від заснування Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова".

Про це повідомляє Національний музей літератури України.

 

На виставці представлені книги, періодичні і продовжувані видання (газети, журнали), аркушева продукція (листівки, відозви, гасла тощо), образотворчі видання (плакати) того періоду.

Відвідувачі матимуть нагоду ознайомитися з вітчизняною друкованою продукцією різного спрямування, а саме: суспільно-політичними виданнями, урядовими документами, науковими працями, підручниками, посібниками, словниками, художньою літературою тощо.

Експоновано раритетні видання столітньої давнини, серед яких праці видатних громадських і культурних діячів України Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Івана Огієнка та інших.

Частину книжкової експозиції становлять різноманітні урядові документи (універсали Української Центральної Ради, Директорії, закони і розпорядження Генерального Секретаріату, Ради Народних Міністрів тощо) та суспільно-політична література (програми українських партій, агітаційно-пропагандистські видання, брошури з окремих питань громадського життя та ін.).

До уваги відвідувачів підготовлено велику добірку аркушевих видань та плакатів – листівки, відозви, гасла, за допомогою яких теренами України швидко поширювалася інформація щодо пересування військ, встановлення нової влади, проголошення законів, наказів тощо.

Ці видання віддзеркалюють діяльність національних органів влади (УНР, ЗУНР, Гетьманату Павла Скоропадського, Директорії) та органів радянської влади, розкривають особливості білогвардійського руху в Україні.

Час: 25 вересня, середа, 14:00

Місце: Національний музей літератури України, вул. Богдана Хмельницького, 11

Виставка триватиме з 18 вересня до 18 жовтня 2019 р.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.