Харківський суд скасував перейменування проспекту Григоренка на Жукова

Харківський окружний адміністративний суд скасував рішення Харківської міської ради про перейменування "взад" проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук депутат Харківської міської ради Ігор Черняк

 

"В основу судового рішення покладене наше обґрунтування щодо порушення міськрадою процедури підготовки і опублікування проекту рішення!

Всіх вітаю!

І дякую всім, хто нас підтримував!

Так само вдячний складу суду (суддя – О.М.Тітов) за законне і справедливе рішення!" - написав Ігор Черняк

Нагадуємо, що у червні двоє харківських депутатів (в тому числі Ігор Черняк) подали до суду проти перейменування проспекту Григоренка.

Водночас, як повідомляє KHARKIV Today, Харківська міська рада буде опротестовувати це рішення суду першої інстанції.

Харківський міський голова Геннадій Кернес у відповідь на питання, чому він прийняв таке рішення, відповів: "Будем подавать. Потому что".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.