У Львові відкрили першу частину меморіалу Небесної сотні. ФОТО. ВІДЕО

У День держпрапора у Львові на вулиці Кривоноса-Замковій відкрили першу частину Меморіалу пам’яті героїв Небесної сотні.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

 

"Станом на зараз побудована меморіальна стела, яку покрито кортеном. Побудовано три оглядові майданчики, встановлено таблички з портретами героїв Небесної Сотні, які гравіровані на нержавіючій сталі.

Портерів героїв 107... Кожен портрет погоджений з родинами загиблих Героїв.Також проведено водовідведення та освітлення" - йдеться у повідомленні.

Необхідно ще провести озеленення. Висадку дерев планують у листопаді цього року.

 

Друга частина Меморіалу — це міст через вулицю Кривоноса в бік парку Губернаторські вали. Цей проект реалізовуватиметься за інвестиційні кошти.

Буде оголошено інвестиційний конкурс на будівництво канатної дороги, в рамках якого і відбуватиметься будівництво пішохідного моста пам'яті героїв Небесної Сотні. Проект будівництва моста зараз на експертизі.

 

Повідомляється, що меморіал складається з двох частин: площі зі стелою на верхній терасі та пішохідного моста між пагорбами вздовж вулиці Кривоноса.

Міст виводитиме на терасу з боку вулиці Замкової, де облаштовано площу і стелу, присвячену Героям Небесної Сотні.

 

Основний матеріал проекту — кортен, який з часом змінює свою фактуру. Меморіал наповнено злаковими рослинами, які нагадують колоски пшениці.

На мості запропонували встановити накриття, вироблене зі спеціальної сталі. На даху цього накриття будуть вирізані імена героїв Небесної сотні.

 

Також будуть розташовані 5 плит, що символізують 5 днів, у які загинуло найбільша кількість людей під час Революції Гідності, а також є символом барикад та щитів, що були невід'ємною складовою тих подій.

Площа ділянки будівництва — 0,9140 га. Площа озеленення — 6980 кв.м. Меморіальна площа — 550 кв.м.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.