АНОНС: У Запоріжжі презентують "Пісні Української революції"

У Запоріжжі відбудеться концерт «Хореї Козацької» із презентацією музичного альбому «Пісні Української революції».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

"Пісні Української революції" - це спільний проект Українського інституту національної пам'яті, народного артиста України Тараса Компаніченка та гурту "Хорея Козацька", присвячений 100-річчю Української революції 1917-1921 років.

Серед авторів текстів та композиторів творів – класики української культури: Павло Тичина, Христя Алчевська, Олександр Олесь, Роман Купчинський, Ярослав Ярославенко, Михайло Гайворонський, Олександр Кониський та інші.

"Твори, що увійшли до альбому "Пісні Української революції" – це частка моєї тридцятилітньої праці пошуку правдивих музичних пам'яток про ту, унікальну своїм національним пробудженням, епоху. Усі ці твори були активно співані на великих і малих сценах України в часі 1917-21 років.

Їх співали на воєнних позиціях, на шикуванні військ; вони співались кобзарями, артистами-бандуристами, оперними співаками, просвітянськими, військовими, студентськими хорами, Українською Республіканською Капелою та Українським Національним Хором. Багато творів були забуті і не звучали в Україні майже століття", - розповідає музикант, кобзар, лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

Завантажити альбом можна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Організатор заходу: Український інститут національної пам'яті, Запорізька обласна державна адміністрація.

Партнери: Запорізька філармонія.

Час: 21 серпня, середа, 18.00

Місце: Запорізька обласна філармонія, пр. Соборний, 183, м.Запоріжжя,

Вхід вільний!

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.