Генпрокуратура відреагувала на встановлення погруддя Жукову у Харкові

Генеральна прокуратура України зреагувала на звернення Українського інституту національної пам’яті щодо встановлення погруддя Жукову у Харкові. Матеріали справи скеровані у прокуратуру Харківської області для розгляду і порушення кримінального провадження.

Про це йдеться на сторінці УІНП.

 

«Звернення направлено до прокуратури Харківської області, якій доручено організувати розгляд викладених доводів згідно з вимогами чинного законодавства та повідомити про результати у встановлений законом строк», - йдеться в листі Генеральної прокуратури.

Нагадуємо, що Український інститут національної пам’яті скерував листа до Генеральної прокуратури України та Національної поліції через встановлення пам’ятника радянському маршалу Георгію Жукову у Харкові 11 липня 2019 року.

Інститут просить перевірити обставини встановлення у м. Харків 11 липня 2019 р. пам’ятника, присвяченого Георгію Жукову, порушити кримінальне провадження, забезпечити в межах компетенції проведення розслідування зазначених обставин та притягнення винних осіб до відповідальності.

Також Інститут просить звернутися до адміністративного суду із позовом до Харківської міської ради та її виконавчих органів про зобов’язання демонтувати зазначений пам’ятник як такий, що є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.