Генпрокуратура відреагувала на встановлення погруддя Жукову у Харкові

Генеральна прокуратура України зреагувала на звернення Українського інституту національної пам’яті щодо встановлення погруддя Жукову у Харкові. Матеріали справи скеровані у прокуратуру Харківської області для розгляду і порушення кримінального провадження.

Про це йдеться на сторінці УІНП.

 

«Звернення направлено до прокуратури Харківської області, якій доручено організувати розгляд викладених доводів згідно з вимогами чинного законодавства та повідомити про результати у встановлений законом строк», - йдеться в листі Генеральної прокуратури.

Нагадуємо, що Український інститут національної пам’яті скерував листа до Генеральної прокуратури України та Національної поліції через встановлення пам’ятника радянському маршалу Георгію Жукову у Харкові 11 липня 2019 року.

Інститут просить перевірити обставини встановлення у м. Харків 11 липня 2019 р. пам’ятника, присвяченого Георгію Жукову, порушити кримінальне провадження, забезпечити в межах компетенції проведення розслідування зазначених обставин та притягнення винних осіб до відповідальності.

Також Інститут просить звернутися до адміністративного суду із позовом до Харківської міської ради та її виконавчих органів про зобов’язання демонтувати зазначений пам’ятник як такий, що є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.