АНОНС: У Києві відбудеться перша презентація журналу "Локальна історія"

«Локальна історія» - перший і поки що єдиний ґлянцевий історичний журнал в Україні. Він став продовженням однойменного проекту. У п’ятницю в столиці відбудеться його перша презентація

Протягом останніх шести років його учасники досліджували історію локальних місць – сіл та містечок Західної України, а також записували свідчення старожилів про ключові історичні події.

 

Ці розповіді, а також інтерв’ю з сучасними лідерами думок, дослідження, репортажі, фотопроекти, мистецькі розвідки, вміщені у журналі, розкривають маловідому історію України.

У журналі вже вийшли розмови з Сергієм Плохієм, Олею Гнатюк, Ізою Хруслінською, Сергієм Жаданом, Мустафою Джемілєвим, Міхаелем Мозером, Миколою Мушинкою, Ахтемом Сеітаблаєвим, Романом Ващуком, готується до друку інтерв'ю із Тімоті Снайдером, Андрієм Куликовим та Наталею Яковенко.

Під час зустрічі будуть говорити про ідею проекту «Локальна історія», виклики для друкованого видання в Україні та перспективи розширення історичного медійного контенту.

Місце: Книгарня «Буква», вул. Богдана Хмельницького, 3-б

Час: 5 липня о 19.00

Спікери:

- Віталій Ляска – головний редактор журналу

- Інна Березницька – випускова редакторка журналу

- Віталій Гайдукевич – журналіст, теле- та радіоведучий

- Гульнара Бекірова – дослідниця історії депортації кримських татар

- Олексій Сокирко – історик, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Модератор: Андрій Ковальов

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.