АНОНС: Презентація документального серіалу “10 Днів незалежності України” із показом епізоду про Революцію гідності

На презентації ви зможете побачити показ десятої серії проєкту “10 Днів незалежності України” про Революцію гідності та поспілкуватися із авторським колективом.

Про це повідомляє Український кризовий медіа центр.

 

Цього року Україна відзначає 30-річницю проголошення незалежності України. В рамках переосмислення історії вийшла низки документальних проєктів періоду здобуття української незалежності в кінці 80-початку 90-х.

В той же час боротьба за українську державність у 20 столітті тривала понад 100 років, з часу створення Центральної Ради у 1917 році.

24 серпня на youtube каналі, facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху, а також в ефірах телеканалу Еспресо та Прямий стартувала прем'єра документального серіалу "10 Днів незалежності України".

Унікальна хроніка, незвичні локації, легка подача та короткий формат – все це про проєкт "10 Днів незалежності України". В кінці жовтня вийшла остання, десята серія проєкту, присвячена Революції гідності.

Чому саме десять днів незалежності? Команда проєкту вважає, що без тих Днів незалежності, які передували 1991-му, зокрема першого Дня незалежності 22 січня 1918, проголошеного в Києві, а також Днів незалежності проголошених у Хусті 1939 року та Львові 1918 і 1941 роках, і навіть без липневої незалежності 1990-го – не була б можливою і незалежність 91-го.

Більше того, без тих днів коли українці піднімалися на боротьбу за свою свободу вже після 91-го (мова йде про Помаранчеву революцію чи Революцію Гідності).

Тому незалежність потрібно розглядати не як якийсь одномоментний акт, коли було ухвалено документ певною кількістю голосів (у тому числі комуністів) у парламенті 24 серпня 1991, а як досить тривалий процес боротьби за неї до цієї дати і боротьби за її утвердження вже після неї.


Спікери:

Володимир В'ятрович, історик та автор проєкту;

Леся Вакулюк, сценаристка;

Андрій Сайчук, сценарист;

Михайло Смуток, продюсер.


Час: 10 листопада, середа, 10:00


Місце: Український кризовий медіа центр, вул. Хрещатик, 2, м. Київ



Проєкт здійснений за підтримки Українського культурного фонду.


УВАГА. Вхід до прес-центру можливий лише за наявності негативного ПЛР-тесту або СOVID-сертифікату.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.