АНОНС: Презентація проєкту і книги "Дисиденти" Вахтанга Кіпіані

Сьогодні відбудеться Презентація проєкту і книги "Дисиденти" Вахтанга Кіпіані за підтримки УКФ.

Про це повідомляє УНІАН.

 

Видавництво "Vivat" видає нову книгу Вахтанга Кіпіані "Дисиденти". Це збірка інтерв'ю реальних людей, які за політичне інакомислення дорого заплатили.

Книгу доповнюватиме блок відеоінтерв'ю з дисидентами, з сучасними політв'язнями й правозахисниками, які розповідатимуть про своє життя, політичні переконання та ідеї; про те, чи може авторитарна машина примусити позбутися ідеалів та жаги до справедливості.

Це і про патріотизм, і про автентичність. Ці розповіді важливі і актуальні саме зараз, коли триває війна, а Росія й досі тримає політичних в'язнів.

У збірку увійдуть інтерв'ю Вахтанга Кіпіані з політв'язнями радянського часу – українцями, литовцями, естонцями, кримськими татарами й представниками інших національностей, що супроводжується перекладом на основні європейські мови та мови героїв цих діалогів.


Спікери:

Вахтанг Кіпіані – журналіст, головний редактор "Історична правда", автор книги "Дисиденти";

Йосиф Зісельс – дисидент і правозахисник, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України;

Едуард Андрющенко – історик, журналіст;

Галина Падалко – директорка з комунікацій ТОВ "Видавництво Віват"


Саме Вахтанг Кіпіані як автор книги й дослідник цього періоду розповість про можливості, які відкриває проєкт, дослідження дисидентського руху й історії дисидентів, з якими він працює в рамках проєкту.

Дисидент і правозахисник Йосиф Зісельс розповість про досвід перебування у таборах, а також про пропагандистську й репресивну машину Російської Федерації, яка й сьогодні застосовується проти правозахисників і тих, хто відстоює людські права і свободи.

Історик і журналіст Едуард Андрющенко представить результати досліджень архівів КҐБ.


Час: 11 жовтня, понеділок, 12.00


Місце: УНІАН, вул. Хрещатик, 4, конференц-зал. Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.


Контакт: o.rybka@vivat.factor.ua , +38 (066) 199312


Увага! Онлайн-трансляція почнеться о 12-00, 11 жовтня і буде доступна за посиланнями – тут і тут.


Проєкт "Дисиденти" втілюється за підтримки Українського культурного фонду.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.